Перейти до вмісту

Вільчинська Зоя Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільчинська Зоя Володимирівна
Народилася6 лютого 1954(1954-02-06) (71 рік)
м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьісторик, краєзнавець, архівіст та педагог
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська
Жанрстаття

Вільчинська Зоя Володимирівна (6 лютого 1954 р., м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область) — історик, краєзнавець, архівіст та педагог. Член Національної спілки журналістів України (2009) та Національної спілки краєзнавців України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася Зоя Володимирівна 6 лютого 1954 року у м. Козятин Вінницької області у робітничій сім'ї. В 1961 році пішла в перший клас, а в 1971 році закінчила Козятинську загальноосвітню школу № 2. Після школи працювала старшою піонервожатою (1971–1974 рр.) в школах району. Потім була вихователем школи-інтернату (1974–1975 рр.). Заочно навчалась в Київському Державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на історичному факультеті, який закінчила в 1979 році і отримала спеціальність — «історик, викладач історії та суспільствознавства».[1] В 1975 році була обрана звільненим секретарем комсомольської організації Козятинського залізничного училища. З 1977 року перейшла на викладацьку роботу в училищі, почала займатись дослідженням історії рідного краю, де працювала по 1996 рік. З 1996 по 2000 рік працювала заступником директора Козятинської середньої школи № 4. А з 2000 року, з утворенням міського управління освіти, займала посаду заступника управління. З 2001 року, з організацією архівного відділу у м. Козятин, призначена начальником архівного відділу Козятинської міської ради, де й працює по даний час.[2] Член Національної спілки журналістів України. Член Національної спілки краєзнавців України.

Краєзнавча та літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Зоя Володимирівна Вільчинська займається краєзнавчою та літературною діяльністю. Протягом багатьох років співробітничає із засобами масової інформації. Опублікувала в пресі більше ніж 150 дослідницьких статей з історії Козятинського краю. Підготовлене дослідницьке видання «Голодомор на Козятинській землі 1932–1933 років», «Адміністративно-територіальний устрій Козятинського району». Працює над дослідженням теми «Козятин — місто залізничників» (від історії виникнення до сьогодення), «Сталінські репресії на Козятинщині».[3]

Краєзнавчі праці

[ред. | ред. код]
  • Наша історія: адмін.-територ. устрій, сусп.-політ. історія Козятинщини в контексті історії України з найдавніших часів до сьогодення / З. Вільчинська. — Вінниця: Вінниц. картогр. ф-ка, 2013. — 912 с. : іл.
  • Про це умовчували протягом десятиріч: [голод 1932–1933 рр. у Козятин. р-ні] / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2001. — 29 листоп. — С. 5.
  • Козятин — місто залізничників: [історія залізничної станції Козятин] / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2005. — 9 черв. — С. 8.
  • Парк-утопия або розповідь про нездійснений парковий комплекс місцевого значення: [про паркове буд-во у Козятині у післявоєн. роки] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2005. — 17 лип.
  • Безкровна війна: [про наслідки Голодомору 1932–1933 рр. у Козятин. р-ні] / З. Вільчинська // Вінниччина. — 2007. — 23 листоп. — С. 3.
  • В знак високої пошани і вдячності: [про Почесних громадян міста, Героїв Рад. Союзу] / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 7 трав. — С. 7.
  • То коли ж звільнили Козятин? / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 26 берез. — С. 6.
  • Героями не народжуються: [про двічі Героя Рад. Союзу І. Склярова] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 16 лип. — С. 4.
  • Перша згадка про Козятин — станцію / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 9 лип. — С. 10.
  • Стрімка розбудова міста у ХХ столітті: у 70-80-х роках минулого століття Козятин стрімко змінював своє обличчя / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 9 лип. — С. 14.
  • Руйнівний атеїзм проти пам'яток архітектури: історія козятин. церков / З. Вільчинська // RІА-Козятин. — 2009. — 9 лип. — С. 15.
  • Медицина: рік 1948 : за арх. даними / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 18 черв. — С. 6.
  • Сторінка історії міста — визволення Козятина / З. Вільчинська // RІА Козятин. — 2009. — 24 груд. — С. 13.
  • Скільки героїв виплекала Козятинська земля? : [про Героїв Рад. Союзу Козятинщини] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2010. — 22 квіт. — С. 5.
  • Відродження… : [з історії Самгородоц. р-ну, нині частина Козятин. р-ну] / З. В. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2010. — 2 верес. — С. 6.
  • «Віснику» — 80 : [історія Козятин. районки] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2010. — 2 груд. — С. 4.
  • Чорний біль: [про Чорнобильську катастрофу з докум. Козятин. міськ. архіву] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 21 квіт. — С. 6.
  • Друге відродження Козятинського вокзалу / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 30 черв. — С. 6.
  • Козятинщина у 1941 році: екскурс в семидесятилітню історію / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 28 лип. — С. 6.
  • Трагедія Козятинського «Бабиного яру» у спогадах очевидців та архівних документах / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2011. — 28 лип. — С. 7.
  • Розкуркулення: одна з найтрагічніших сторінок історії — масові репресії на Козятинщині / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 15 верес. — С. 6.
  • 20 років незалежності: погляд історика / З. Вільчинська // Вінниччина. — 2011. — 19 серп. — С. 7.
  • Православні храми Козятинщини / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 4 серп. — С. 6.
  • З історії Козятинської дирекції залізничних перевезень / З. Вільчинська // RIA Козятин. — 2011. — 3 листоп. — С. 6.
  • До історії Білопільського та Самгородоцького районів / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2013. — 10 жовт. — С. 5.
  • Фабрично-заводське училище. Історія, що відгукується болем / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2013. — 28 листоп. — С. 4.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  1. Відмінник народної освіти;
  2. Вчитель — методист;
  3. Нагороджена знаком «За сприяння розвитку Південно — Західної залізниці», як позаштатний кореспондент газети «Робоче Слово»;
  4. Почесна грамота та пам'ятний знак Кабінету міністрів України (за серію дослідницьких матеріалів про голодомор в Україні, частина котрих була опублікована в ЗМІ);
  5. Грамоти Вінницької обласної ради та облдержадміністрації.

Джерела і література

[ред. | ред. код]
  • http://krayvinnitsa.blogspot.com/2013/10/blog-post_22.html [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] - презентація кн. З. Вільчинської «Наша історія: адміністративно-територіальний устрій, суспільно-політична історія Козятинщини в контексті історії України з найдавніших часів до сьогодення» у рамках засід. науково-краєзн. клубу «Дослідник краю».
  • Чернега, Н. Почесна грамота від Кабінету Міністрів: [її отримала козятинчанка З. Вільчинська за вагом. особист. внесок в забезпеч. розв. арх. справи] / Н. Чернега // Вісн. Козятинщини. — 2009. — 30 квіт. — С. 1.
  • Чернега, Н. Почесний громадянин міста Козятин: [про історика-архівіста, нач. міськ. архіву З. Вільчинську] / Н. Чернега // Вісн. Козятинщини. — 2011. — 7 лип. — С. 6.
  • Паламарчук, В. Єднає народ чесна історія: [17 жовт. 2013 р. в обл. б-ці ім. К. А. Тімірязєва відбулась презентація кн. «Наша історія», відомого краєзнавця з Козятина З. В. Вільчинської] / В. Паламарчук // Вінниччина. — 2013. — 23 жовт. — С. 15 : фото.
  • Пацановська, О. З чого починається Батьківщина? : [про презентацію кн. дир. Козятин. міськ. архіву З. Вільчинської «Наша історія»] / З. Вільчинська // Вісн. Козятинщини. — 2013. — 21 листоп. — С. 4.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вінниччина журналістська: до 50-річчя утвор. НСЖУ / авт.-упоряд. В. Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 37.
  2. Вільчинська, З. Наша історія: адмін.-територ. устрій, сусп.-політ. Історія Козятинщини в контексті історії України з найдавніших часів до сьогодення / З. Вільчинська. — Вінниця: Вінниц. картогр. ф-ка, 2013. — 912 с. : іл.
  3. Гальчак, С. Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ — поч. ХХІ ст. : монографія / С. Гальчак. — Вінниця, 2013. — С. 493.

Посилання

[ред. | ред. код]