Перейти до вмісту

Вільшаниця (Івано-Франківський район)

Координати: 48°57′14″ пн. ш. 24°52′51″ сх. д. / 48.95389° пн. ш. 24.88083° сх. д. / 48.95389; 24.88083
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вільшаниця (Тисменицький район))
село Вільшаниця
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Тисменицька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040330020084559
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1439
Населення 1752
Площа 17,99 км²
Густота населення 97,39 осіб/км²
Поштовий індекс 77440
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°57′14″ пн. ш. 24°52′51″ сх. д. / 48.95389° пн. ш. 24.88083° сх. д. / 48.95389; 24.88083
Місцева влада
Адреса ради 77440, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Вільшаниця, вул. Осередок, 95
Карта
Вільшаниця. Карта розташування: Україна
Вільшаниця
Вільшаниця
Вільшаниця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Вільшаниця
Вільшаниця
Мапа
Мапа

CMNS: Вільшаниця у Вікісховищі

Вільша́ниця — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Вільшаниця згадується 30 травня 1440 року у протоколах галицького суду [1].

У 1934—1939 років село входило до об'єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі мешкало 2090 осіб, з них 2080 українців-греко-католиків і 10 українців-римокатоликів[2].

За даними облуправління МГБ у 1949 році у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1748 99.77%
російська 4 0.23%
Усього 1752 100%

Економіка

[ред. | ред. код]

В селі розташоване виробництво еко-чаїв для Івано-Франківської продовольчої компанії «Екопродукт».[5]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • На знімках з космосу село виглядає як тризуб, що нагадує національний Герб України. Розташування п'яти основних сільських вулиць розділяють чотири потічки та річка, які всі разом ніби утворюють тризуб. За 575 років село не змінило своїх обрисів, стверджує сільський голова.
  • У рамках Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІІ» у селі встановлено 8 сонячних батарей та 55 світлодіодних ламп[6].

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.81, №807. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 94.
  3. Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ «Реабілітовані історією» при Івано-Франківській облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Фотоподорож Фіртки. "Екопродукт": Погляд на Карпатський чай зсередини [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.], Агенція новин Фirtka.if.ua
  6. У двох селах Прикарпаття встановили 36 сонячних батарей. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]