Вільям Сароян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Сароян
Народився31 серпня 1908(1908-08-31)[1][2][…]
Фресно, Каліфорнія, США[4]
Помер18 травня 1981(1981-05-18)[1][2][…] (72 роки)
 Фресно, Каліфорнія, США
·рак простати
ПохованняФресно, Каліфорнія та Єреван, Пантеон імені Комітаса
ГромадянствоСША США
Діяльністьпрозаїк, драматург, сценарист
Alma materстарша школа Фресноd
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1934
Жанрроман, оповідання
Magnum opus"Людська комедія" (The Human Comedy) 1942
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури
РодичіРосс Багдасарянd
У шлюбі зКерол Ґрейсd
ДітиЛюсі Сароянd і Арам Сароянd
Автограф
НагородиПулітцерівська премія (1940), «Оскар» (1943) за найкращий сценарій.
CMNS: Вільям Сароян у Вікісховищі

Вільям Сароян (англ. William Saroyan; вірм. Վիլյամ Սարոյան; 31 серпня 1908, Фресно, Каліфорнія, США  — 18 травня 1981, Фресно, Каліфорнія, США)  — американський письменник вірменського походження. Дуже продуктивний прозаїк, що звертався до різних жанрів і тем: від своєї історичної батьківщини («Вірменин та вірменин») до пацифізму («Пригоди Веслі Джексона»). Був удостоєний  Пулітцерівської премії (1940), від якої відмовився, а також «Оскара» (1943) за найкращий сценарій («Людська комедія»). 

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 31 серпня 1908 року в місті Фресно (штат Каліфорнія), в бідній родині вірменських емігрантів. 

Розпочав свою трудову діяльність як листоноша.

Визнання прийшло до Сарояна після першої ж збірки оповідань «Відважний молодик на літаючій трапеції» (The Daring Young Man on the Flying Trapeze, 1934); герой однойменного оповідання  — безробітний юнак, що вмирає з голоду. 

Вільям Сароян написав понад півтори тисячі оповідань, дванадцять п'єс і близько десяти романів (деякі незакінчені). Одним з найкращих його творів вважається частково автобіографічна повість «Людська комедія»  (The Human Comedy, 1942). Також відомі його романи «Пригоди Веслі Джексона» (Adventures of Wesley Jackson, 1946) та «Мама, я тебе люблю» (Mama I Love You, 1956) та інші. 

1940 року вийшла друком збірка оповідань «Мене звуть Арам» (My Name Is Aram), 1944 року  — «Дорогий малюк» (Dear Baby). 

Як драматург Сароян заявив про себе п'єсою «Моє серце у горах» (My Heart's in the Highlands, 1939), про невизнаного юного поета, що все приймав близько до серця, та старого актора й музиканта, з його думками про минуле та майбутнє. 

У наступній п'єсі «Все ваше життя» (Time of your life, 1939) письменник у фантасмагоричних сценах, що розгортаються в таверні, змальовує колоритних персонажів, кожний з яких має власне уявлення про щастя. 

У «Вічно ніжній пісні любові» (Love's Old Sweet Song, 1940) описано ідилічне знайомство привабливої старої діви з Каліфорнії з комівояжером та сімейством з Оклахомської глушини. 

Ентузіазм молодості, її пориви  — теми, які особливо приваблювали Сарояна,  — пронизують п'єсу «Прекрасні люди» (The Beautiful People, 1941). 

1943 року була поставлена ​​п'єса «Іди, старий» (Get Away, Old Man), в 1957  — «Печерні люди» (The Cave Dwellers). 

1972 року Сароян опублікував книгу спогадів «Місця, де я проводив час» (Places Where I've Done Time). 

Помер Сароян 18 травня 1981 року в його рідному місті Фресно від раку. Тіло Сарояна було кремовано, частину попелу було поховано у Фресно, а іншу частину, за заповітом, поховано у Вірменії в Пантеоні імені Комітаса поряд з Сергієм Параджановим. 

Твори

[ред. | ред. код]

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • «Відважний молодик на літаючій трапеції» (The Daring Young Man on the Flying Trapeze, 1934), 
  • «Вдих та видих» (1936), 
  • «Андранік Вірменський» (1936), 
  • «Маленькі діти» (1937), 
  • «Біда з тиграми» (1938), 
  • «Мене звати Арам» (1940), 
  • «Рок Ваграм» (1951), 
  • «Весь світ і самі небеса» (1956), 
  • «Вельветові штани», 
  • «Сміх», 
  • «60 миль на годину», 
  • «Звідки я родом, там люди виховані», 
  • «Співаки пресвітеріанської церкви», 
  • «Перший день в школі», 
  • "Читач " Всесвітнього альманаху "", 
  • «Гаррі», 
  • «Піаніно», 
  • «Повчальні казочки моєї батьківщини», 
  • "Бідний опалений " араб "", 
  • «Літо білого коня», 
  • «Поїздка в Ханфорд», 
  • «Гранатова гай», 
  • «Старомодний роман з любовними віршами і всім іншим», 
  • «Філіппінець та п'яний», 
  • «Апельсини», 
  • «Війна», 
  • «Перукар, у дядька, якому дресирований тигр відгриз голову». 

П'єси

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • «Людська комедія» (1943, рос. пер. 1958), 
  • «Пригоди Веслі Джексона» (1946, рос. пер. 1959), 
  • «Мама, я тебе люблю» (1956, рос. пер. 1970), 
  • «Тату, ти збожеволів» (1957, рос. пер. 1964), 
  • «Хлопчики та дівчатка» (1963). 

Мемуари

[ред. | ред. код]
  • «Не вмирати», 1963, 
  • «Дні життя та смерті і втечі на місяць», 1970, 
  • «Місця, де я відбував термін», 1972. 

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Людська комедія — Сумна історія. К., 1971;
  • Моє серце у горах — Американська новела / Упоряд. В. Оленєва. К., 1976;

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Орлова Р., Добрый утешитель, в кн.: Потомки Гекльберри Финна, М., 1964
  • Гончар Н., Точность детали и правда образа, «Литературная Армения», 1973, No 9
  • Floan N., W. Saroyan, N. Y., 1966. 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ Сароян Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Сароян&oldid=38298156