Вінаго андаманський
| Вінаго андаманський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Treron chloropterus (Blyth, 1845) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вінаго андаманський[2] (Treron chloropterus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкають в Індії і М'янмі. Раніше вважався конспецифічним з вінаго-помпадуром.
Довжина птаха становить 27 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців лоб, тім'я і потилиця сірі, обличчя має оливковий відтінок. Задня частина шия темно-оливкова, верхня частина тіла яскраво-бордова, у самиць зелена. Покривні пера крил оливкові, темно-оливкові або чорні з жовтими краями. Махові пера чорні з вузькими жовтими або білими краями. Нижня частина спини темно-оливкова, надхвістя лимонно-зелене. Центральні стернові пера яскраво-оливкові, решта стернових пер зверху оливкові або сірі. На кінці хвоста є широка сірувата смуга. Підборіддя, горло і верхня частина грудей тьмяно-оливкові, нижня частина грудей і живіт сіро-зелені. Стегна тьмяно-сіро-зелені, пера на стегнах мають широкі жовті края. Гузка рудувато-коричнева, стернові пера знизу чорні з широкою сіруватою смугою на кінці. Райдужки рожеві з блакитним кільцем, навколо очей сині кільця. Восковиця і дзьоб біля основі зеленувато-сірі, кінець дзьоба синювато-роговий, лапи червонувато-коричневі.
Андаманські вінаго мешкають на Андаманських і Нікобарських островах, а також на Кокосових островах. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і в мангрових лісах. Зустрічаються невеликими зграйками до 12 птахів, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться плодами. Сезон розмноження триває з лютого по червень. Гніздо являє собою невелику платформу з гілочок. В кладці 2 білих яйця, інкубаційний період триває 12-14 днів.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Андаманським вінаго може загрожувати знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Treron chloropterus.
- ↑ Treron chloropterus у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |