Вірменський хрест
Вірменський хрест (вірм. Հայկական խաչ, [haykakan khach]), також його називають Пророслим[1] або Квітучим[1] — своєрідний вид хреста, який відрізняється пророслими відгалуженнями, розширеними окінців'ям хреста і стрічковим обрамленням[1]. Орнамент символізує життєдайну силу хреста і його відмінність від хреста як знаряддя покарання.
Вірменський пророслий хрест знайшов своє відображення у вірменських каменях-хрестах — хачкарах[1].
- widths="130"
-
Хрест в Татеві -
Хачкар майстра Погоса в Гошаванку, що вважається найкращим твором майстра. -
Хачкар 996 року з мису Норатус; в даний час зберігається в Ечміадзинському монастирі -
- widths="130"
-
Варіація вірменського хреста на прапорі Хаченського князівства -
Хрест на прапорі міста Вагаршапата
- В 2011 р. Міністерство у справах ветеранів США підтвердило можливість встановлення на могили американських ветеранів вірменських хрестів, які офіційно визнаються символами віри. Таким чином, вірменський хрест став 35-м за рахунком «символом віри», який дозволяється встановлювати на могильні плити ветеранів США[2].
- Шагинян А. H. Армянские хачкары (крестные камни) и их надписи (IX–XIII вв.). Автореф. канд. дис. Ереван, 1970.
- Рубен Егиазарян. «Кельтский символ и армянская традиция». — Ереван : «Ясон», 2005. — С. 256. — ISBN 99930-934-2-4.
- Артак Мовсисян. «Армения в третьем тысячелетии до Христа (согласно письменным источникам)» = «Հայաստանը Քրիստոսից առաջ Երրորդ հազարամյակում (ըստ գրավոր աղբյուրների)» / Е.В. Даниэлян. — Ереван : Изд-во Ереван. Гос. ун-т, 2005. — 176 с. — ISBN 5-8084-0643-9.
- ↑ а б в г Арташес Арцруні. {{{Заголовок}}}. — Москва : «Менеджер», 1999. — С. 201-208. — 3 тис. прим. — ISBN 5-8346-0022-0.
- ↑ Міністерство у справах ветеранів США затвердило вірменський хрест як «емблему віри». Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 12 лютого 2014.
|
