Перейти до вмісту

Вітезслав Новак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вітезслав Новак
Народився5 грудня 1870(1870-12-05)[2][3][…]
Kamenice nad Lipoud[5][6][…]
Помер18 липня 1949(1949-07-18)[1][2][…] (78 років)
Skutečd[1][5][…] або Прага, Чехословаччина[7]
Країна Чехословаччина
Діяльністькомпозитор, піаніст, музичний педагог, викладач університету, скелелаз, педагог, музикант, альпініст
Галузьмузика[5][8], музична освіта[5][8] і лазінняd[5][8]
Alma materПразька консерваторія[9]
ВчителіАнтонін Леопольд Дворжак, Карел Штекер, Josef Jiránekd і Карел Кніттльd
Відомі учніКолесса Микола Філаретович, Boleslav Vomáčkad, Jindřich Seidld, Сімович Роман Аполлонович, Florentina Mallád і Sláva Vorlovád
Знання мовчеська[2][5][10]
ЗакладПразька консерваторія
Жанркласична музика, опера і духовна музика
Magnum opusThe Lanternd і String Quartet No. 2d
Посадапрофесор
ДітиJaroslav Novákd
Нагороди

Вітезслав Новак (чеськ. Vítězslav Novák, ім'я при народженні Віктор; 5 грудня 1870(18701205), Каменице над Липов — 18 липня 1949, Скутеч) — чеський композитор, педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

1896 — закінчив Празьку консерваторію, учень Антоніна Дворжака.

1908—1939 — професор Празької консерваторії.

1919—1922 — директор Празької консерваторії.

Творчість

[ред. | ред. код]

Створив 4 опери, 2 балети, «Травнева симфонія», симфонічні поеми, вокально-симфонічні, камерні твори, обробка народних пісень.

Як учень Дворжака, він надавав великого значення народній творчості, розвитку національного стилю. Новак захоплювався словацькою піснею, народною музикою і цю любов прищеплював своїм учням. Цілий період його творчості був «словацьким»: симфонічна поема «Татри», «Словацька сюїта».

Погруддя В. Новака у Каменице над Липов

Серед учнів — українські композитори Колесса Микола Філаретович, Барвінський Василь Олександрович, Нижанківський Нестор Остапович, Стефанія Туркевич

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Новак Витезслав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  6. а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  7. а б Česká divadelní encyklopedie
  8. а б в https://jh.tritius.cz/authority/561479
  9. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  10. CONOR.Sl

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]