Перейти до вмісту

Вітольд Згленицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вітольд Згленицький
пол. Witold Leon Julian Zglenicki Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 січня 1850(1850-01-06) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варґава, Ґміна Вітоня, Ленчицький повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер6 (19) липня 1904 (54 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Баку, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
·цукровий діабет Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняРеспубліка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРеспубліка Польща
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьполяки Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгеолог, інженер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Варшавський університет і Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1875) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих

Вітольд Леон Юліан Згленіцький, Леонід Костянтинович Згленіцький (пол. Witold Leon Julian Zglenicki; 6 січня 1850, Варґава Стара, нині Ґміна Вітоня Лодзинського воєводства — 3 липня 1904, Баку) — польський геолог, основоположник видобутку нафти з-під дна Каспію, філантроп.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Польщі, в селі Варґава Стара, на Ленчицької Землі (зараз Лодзинське воєводство). В 1870 році закінчив фізико-математичний факультет Варшавського університету, в 1875 році з відзнакою закінчив Гірничий інститут в місті Санкт-Петербург. Працював у Польщі, а потім у Ризі.

В 1893 році приїхав в Баку, де пропрацював до кінця свого життя. За ініціативою Згленіцького було розпочато будівництво водопроводів у Баку. Першим у світовій практиці Вітольд Згленіцкій дослідив і встановив наявність багатих покладів нафти на дні моря. Всі сьогоднішні бурові платформи в морі беруть свій початок від винаходів інженера Згленіцького. Встановив поклади залізної руди, піриту, молібдену, кобальту, бариту, вугілля, марганцю, міді, кам'яної солі, золота, срібла, миш'яку.

Помер від цукрового діабету. Був похований в селі Воля-Келпіньска (нині Ґміна Сероцьк Мазовецького воєводства). Значну частину своїх грошей заповів Фонду імені Мяновського. Фонд надавав підтримку науковій діяльності і таким енциклопедичним видавничим проектам, як Географічний словник Королівства Польського.

Посилання

[ред. | ред. код]