Вітольд Шольґіня
Вітольд Шольґіня | |
---|---|
Народився |
11 березня 1923 Львів, Польська Республіка |
Помер |
30 червня 1996 (73 роки) Варшава, Республіка Польща |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Громадянство | Польща |
Національність | поляк |
Місце проживання | Львів, Варшава |
Діяльність | архітектор, мистецтвознавець |
Alma mater | Краківська політехніка імені Тадеуша Костюшка |
Знання мов | польська |
Вітольд Шольґіня або Вітольд Шолгіня ((пол.) Witold Szolginia, 11 березня 1923, Львів – 30 червня 1996, Варшава) – архітектор, науковець, письменник, поет, художник-графік, енциклопедист, автор радіопередач на львівську тематику і популяризатор історії Львова
Народився у Львові і до вимушеної репатріації поляків у травні 1946 році до Польщі жив на вулиці Личаківській 137, у «Будинку Залізного Лева»[1]. Про це сьогодні нагадує меморіальна таблиця, яка нещодавно була встановлена на фасаді будинку[2]. Автор восьми книг споминів про Львів, згадував, що за його пам'яті (бл. 1930 р.) власниця кам'яниці, пані Брандова, підключила дім до каналізації.[3]
Початкову освіту здобув у чоловічій державній школі Св. Антонія та отримав так званий «малий бакалаврат» у 6-й гімназії імені Станіслава Сташиця (тепер будівля Української академії друкарства на розі площі Данила Галицького і вулиці Підвальної).
Під час німецької окупації Львова займався продажем газет, а також працював кур'єром у податковій інспекції. Брав участь у редагуванні та розповсюдженні польської підпільної преси.
У 1944 році Вітольд розпочав навчання на архітектурному факультеті у Львівській політехніці. Після переїзду до Польської народної республіки у 1946 році продовжив навчання у Краківській політехніці. У 1950 році він здобув ступінь магістра інженера архітектури.
Шольґіня працював за фахом понад 40 років, досягнувши посади доцента в Інституті управління навколишнім середовищем у Варшаві. Проводив наукову діяльність і мав успіх в популяризації діяльності в галузі містобудування, архітектури та будівництва. Він автор енциклопедії «Архітектура і будівництво», книг «Естетика міста», «Історіографія урбаністики та архітектури старого Львова», «Чудеса архітектури» та «Найдавніші краєвиди Львова».
Вітольд Шольґіня насамперед відомий як автор віршів про Львів і львів'ян, написаних як балаковою, так і літературною польською мовами. Його твори, зібрані у томах: «Krajubrazy syrdeczny», «Kwiaty lwowskie» та (в антології багатьох авторів) «Semper fidelis», відновлюють образ старого Львова з його пам'ятками та мешканцями. Був одним з ініціаторів створення у 1988 році Варшавського товариства прихильників Львова.
У 1999 році про нього було знято документальний фільм режисерки Аліни Черняковської під назвою "Semper fidelis" [4].
Помер 30 червня 1996 році. Похований на Повонзківському кладовищі (ділянка 237-3-19)[5].
- A jak Tomku w twoim domku; Warszawa, "Nasza Księgarnia" (1960)
- Cuda techniki na przestrzeni dziejów, Warszawa, "Iskry" (1961)
- Tajemnica rurek w ścianie (серія "Technika wokół nas"); Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1962; у 1979 – розширене видання)
- Domy z fabryki; Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1963; у 1980 – 2-гу розширене видання) ISBN 83-10-07627-4
- Budujemy mosty (серія "Technika wokół nas") Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1965)
- W podziemiach wielkiego miasta (seria: Biblioteka Błękitnych Tarcz); Warszawa, Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych (1965, перевидання: 1968, 1974)
- Mowa o trawie (серія "Biblioteka Błękitnych Tarcz"); Warszawa, Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych (1965; перевидання: 1967, 1975)
- Życie miast; Warszawa, "Iskry” (1966)
- Budujemy nowy dom; Warszawa, "Iskry” (1967)
- Dom pod żelaznym lwem. Wspomnienia lwowskie, Warszawa, Instytut Wydawniczy "Pax” (1971; у 1989 – 2-ге доповнене видання Krajowej Agencji Wydawniczej) ISBN 83-03-02836-7
- Ekslibrisy dla Jana Parandowskiego. Na słunecznym zygarzy; Katowice, Oddział Śląski Towarzystwa Przyjaciół Książki (1974)
- Architektura i budownictwo. Ilustrowana encyklopedia dla wszystkich; Warszawa, Wydawnictwa Naukowo-Techniczne (1975; перевидання: 1982, 1991) ISBN 83-204-0820-2
- Poczet wielkich architektów; Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1976)
- Przyroda uczy budować (серія "Technika wokół nas"); Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1977)
- Informacja wizualna w krajobrazie miejskim; Warszawa, Instytut Kształtowania Środowiska (1978; у 1980 – 2-ге виадання PWN) ISBN 83-01-01740-6.
- Estetyka miasta; Warszawa, "Arkady” (1981) ISBN 83-213-2986-1
- Krajubrazy syrdeczny – pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; Londyn, Koło Lwowian Oficyna Lwowska (1984)
- Cuda architektury; Warszawa, Krajowa Agencja Wydawnicza (1985) ISBN 83-03-00760-2
- Lwów w grafice; Fundacja Przyjaciół Lwowa (1986)
- Krajubrazy syrdeczny – pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; приватне видання; видавництво "Waldemar Markowski", Bytom (1986)
- Kwiaty lwowskie – pod pseudonimem: Tolu z Łyczakowa; приватне видання; видавництво "Waldemar Markowski", Bytom (1987)
- Cuda inżynierii; Warszawa, Wydawnictwo "Alfa” (1987) ISBN 83-7001-076-8
- Geniusze szczęśliwi, geniusze nieszczęśliwi: z historii polskiej nauki i techniki; Warszawa, Wydawnictwo "Alfa” (1987) ISBN 83-7001-144-6
- Ład przestrzenny w zespole mieszkaniowym; Warszawa, Instytut Gospodarki Przestrzennej i Komunalnej (1987) ISBN 83-85002-23-5
- Za teatralną kurtyną (серія "Technika wokół nas"); Warszawa, "Nasza Księgarnia” (1989) ISBN 83-10-09341-1
- Historiografia architektury i urbanistyki dawnego Lwowa; Warszawa, Polska Akademia Nauk Instytut Sztuki (1989)
- Ikonografia dawnego Lwowa Cz. 1, Najstarsze widoki Lwowa; Warszawa, Polska Akademia Nauk Instytut Sztuki (1991)
- Architektura. Encyklopedia Mini; Warszawa Sigma NOT (1992) ISBN 83-85001-89-1
- Tamten Lwów T. 1 Oblicze miasta; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1992) ISBN 83-85550-07-0
- Tamten Lwów T. 2 Ulice i place; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1993) ISBN 83-85550-12-7
- Tamten Lwów T. 3 Świątynie, gmachy, pomniki; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1993) ISBN 83-85550-19-4
- Pudełko lwowskich wspomnień pełne; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-39-9
- Tamten Lwów T. 4 My, lwowianie; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-22-4
- Tamten Lwów T. 5 Życie miasta; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-25-9
- Tamten Lwów T. 6 Rozmaitości; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1994) ISBN 83-85550-35-6
- Kwiaty lwowskie. Krajubrazy syrdeczny ("Krajubrazy syrdeczny”, підписана псевдонімом Tolu z Łyczakowa); Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1995) ISBN 83-85550-60-7
- Tamten Lwów T. 7 Z niebios nad Lwowem; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1996) ISBN 83-85550-89-5
- Tamten Lwów T. 8 Arcylwowianie; Wrocław, Oficyna Wydawnicza "Sudety” (1997)
- Na Wesołej Lwowskiej Fali; Opracowanie i wybór: Witold Szolginia; Warszawa, "Polonia” (1991) ISBN 83-7021-134-8
- Moim miastom. Wiersze i piosenki z Bytomiem i Lwowem w tle Bogdan St. Kasprowicz; Ilustracje: Lwów – Witold Szolginia, Bytom – Joanna Oblonk, Sandra Szandar; Warszawa, Instytut Lwowski (2004) ISBN 83-916009-7-1
- ↑ Вітольд Шолґіня. “Дім під залізним левом”: Найсолодший смак Божого Різдва; переклад Андрій Павлишин // Пані Стефа. - 17 січня 2020
- ↑ На вулиці Личаківській встановили інформаційну таблицю присвячену Вітольду Шолґіню. - Сайт Львівської міської ради. - 10 березня 2024
- ↑ [1] Вулиця Личаківська // Інтерактивний Львів. - Центр міської історії
- ↑ Semper fidelis. filmpolski.pl. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Шаблон:Cmentarze Warszawa
- Witold Szolginia. Tamten Lwów; w 8 tomow
- Вітольд Шольґіня. “Дім під залізним левом”: Найсолодший смак Божого Різдва; переклад Андрій Павлишин. - Пані Стефа. - 17 січня 2020
- Вітольд Шольґіня. На Кракідалах. - Часопис "Ї", №51, 2008
- Вітольд Шольґіня. Місто бавиться. Львівські бали у час карнавалу. - Часопис "Ї", №52, 2008
- Маріуш Урбанек. Міт Львова. Розмова з проф. Станіславом Ніцеєю, автором книги "Lyczakow. Dzielnica za Styksem” ("Личаків. Дільниця за Стиксом"). - POLITYKA nr 22/1999
- Олена Синчак. Танго на львівській бруківці. - Львівський портал. - 1 березня 2008
- На вулиці Личаківській встановили інформаційну таблицю присвячену Вітольду Шолґіню. - Сайт Львівської міської ради. - 10 березня 2024