Яцек Куронь
Яцек Куронь пол. Jacek Kuroń | |
Народження: |
3 березня 1934[1][2][…] Львів, Польська Республіка[4] |
---|---|
Смерть: |
17 червня 2004[1][2][…] (70 років) Варшава, Республіка Польща[4] |
Поховання: | Військові Повонзки[6] |
Країна: | Республіка Польща |
Релігія: | атеїзм |
Освіта: | Варшавський університет (1964) і XXII Liceum Ogólnokształcące im. Jose Marti w Warszawied |
Партія: | Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1953), Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1964), Громадянський парламентський клубd, Citizens' Movement for Democratic Actiond, Демократична унія і Унія Свободи |
Шлюб: | Гражина Куронь і Данута Куронd |
Діти: | Мацей Куронь |
Нагороди: | |
Я́цек Ян Ку́ронь (пол. Jacek Jan Kuroń; 3 березня 1934, Львів, Україна — 17 червня 2004, Варшава, Польща) — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції.
З 1949 брав активну участь у діяльності прокомуністичного Польського союзу молоді (ПСМ). З 1952 був штатним інструктором харцерської організації та вступив у Польську об'єднану робочу партію (ПОРП). У листопаді 1953 виключений з ПСМ і ПОРП за критику ідеологічної концепції ПСМ.
Закінчив історичний факультет Варшавського університету (1957). Діяч незалежного студентського руху у 1960-х роках. За «відкритий лист до партії» (1965; з Каролем Модзелевським), що критикував бюрократизм і класовий характер режиму в Польській Народній Республіці з позицій демократичного марксизму, засуджений до 3 років ув'язнення (звільнений у 1967). У 1968 за організацію студентських страйків засуджений до трьох з половиною років ув'язнення.
У вересні 1976 став одним із засновників Комітету захисту робітників (пол. Komitet Obrony Robotników), в 1977 — Комітету громадської самооборони (пол. KSS KOR; пол. Komitet Samoobrony Społecznej KOR), учасник нелегальної преси й підпільної системи політичної самоосвіти.
Один із авторів стратегії діяльності незалежної профспілки «Солідарність» (1980). З упровадженням воєнного стану 13 грудня 1981 інтернований, в 1982 заарештований за обвинуваченням у спробі повалення державного ладу. Звільнений за амністією (1984).
Учасник «Круглого столу» (1989), що призвів до частково вільних виборів й перемоги на них «Солідарності». Депутат Сейму (1989—2001); міністр праці та соціальної політики (1989—1990; 1992—1993). На президентських виборах у 1995 році висувалася його кандидатура.
Наприкінці свого життя критично оцінював результати капіталістичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи. В інтерв'ю 2001 року заявив:
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином. І ось доказ: я думав, що капіталізм може реформувати сам себе, все необхідне, наприклад робітниче самоврядування... Ось доказ моєї сліпоти... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм» [7]. |
Похований на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.
Його син, Мацей — кухар (1960—2008).
- Куронь Яцек. Поляки та українці: важкий діалог. — К.: Дух і літера, 2012. — 264 с. ISBN 978-966-378-249-2
Нагороджений польським орденом Білого Орла (1998), французьким орденом Почесного легіону, німецьким Орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», українським орденом князя Ярослава Мудрого, литовським орденом Гедимінаса, міжнародним Орденом Усмішки. У липні 2012 року на будинку на вулиці Стрийській, 38 у Львові, де мешкав Куронь, відкрито меморіальну таблицю[8].
2018 року Львівська міськрада присвоїла ім'я Яцека Куроня площі біля Генерального консульства Польщі[9][10].
У Львові українські та польські друзі щорічно проводять "Дні Яцека Куроня"[11][12][13][14].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11900111X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ Pożegnanie Jacka Kuronia — Варшава, 2004.
- ↑ Как правительство исцеляло польскую экономику после 1989 года
- ↑ Вербовська М. Згадка про Яцека Куроня // Львівська газета. — 12 липня 2012. — № 38 (677). — С. 4.
- ↑ У Львові відкрили площу імені польського діяча і дисидента, друга України Яцека Куроня. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ У Львові вшанували пам’ять Яцека Куроня. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ Терещук, Галина (17 червня 2018). Українські та польські діячі заявляють про «маніпулювання правдою» та «ідеологічні підтасовки». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ У Львові відбудуться Дні Яцека Куроня. Польсько-український портал (укр.). 12 червня 2019. Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ Kuzmenko, Oksana (16 червня 2020). День Яцека Куроня у Львові. Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ “Дні Яцека Куроня” відбудуться у Львові. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
- С. В. Кульчицький. Куронь Яцек [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 526. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- С. В. Кульчицький. Куронь Яцек [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Народились 3 березня
- Народились 1934
- Уродженці Львова
- Померли 17 червня
- Померли 2004
- Померли у Варшаві
- Поховані на Військовому кладовищі у Варшаві
- Випускники Варшавського університету
- Члени ПОРП
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого
- Нагороджені медаллю «За заслуги» (Чехія)
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери Срібного Хреста Заслуг
- Нагороджені медаллю Пам'яті 13 січня
- Кавалери ордена Усмішки
- Кавалери ордена Ecce Homo
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Білого Орла
- Діячі руху «Солідарність»
- Дисиденти
- Почесні громадяни Львова
- Депутати Сейму Польщі