Перейти до вмісту

Яцек Куронь

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яцек Куронь
пол. Jacek Kuroń Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Народження: 3 березня 1934(1934-03-03)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Польська Республіка[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 17 червня 2004(2004-06-17)[1][2][…] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Республіка Польща[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Військові Повонзки[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: атеїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Варшавський університет (1964) і XXII Liceum Ogólnokształcące im. Jose Marti w Warszawied Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1953), Польська об'єднана робітнича партія (листопад 1964), Громадянський парламентський клубd, Citizens' Movement for Democratic Actiond, Демократична унія і Унія Свободи Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Гражина Куронь і Данута Куронd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Мацей Куронь Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Я́цек Ян Ку́ронь (пол. Jacek Jan Kuroń; 3 березня 1934, Львів, Україна — 17 червня 2004, Варшава, Польща) — польський політик і державний діяч, видатний діяч антикомуністичної опозиції.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1949 брав активну участь у діяльності прокомуністичного Польського союзу молоді (ПСМ). З 1952 був штатним інструктором харцерської організації та вступив у Польську об'єднану робочу партію (ПОРП). У листопаді 1953 виключений з ПСМ і ПОРП за критику ідеологічної концепції ПСМ.

Закінчив історичний факультет Варшавського університету (1957). Діяч незалежного студентського руху у 1960-х роках. За «відкритий лист до партії» (1965; з Каролем Модзелевським), що критикував бюрократизм і класовий характер режиму в Польській Народній Республіці з позицій демократичного марксизму, засуджений до 3 років ув'язнення (звільнений у 1967). У 1968 за організацію студентських страйків засуджений до трьох з половиною років ув'язнення.

У вересні 1976 став одним із засновників Комітету захисту робітників (пол. Komitet Obrony Robotników), в 1977 — Комітету громадської самооборони (пол. KSS KOR; пол. Komitet Samoobrony Społecznej KOR), учасник нелегальної преси й підпільної системи політичної самоосвіти.

Один із авторів стратегії діяльності незалежної профспілки «Солідарність» (1980). З упровадженням воєнного стану 13 грудня 1981 інтернований, в 1982 заарештований за обвинуваченням у спробі повалення державного ладу. Звільнений за амністією (1984).

Учасник «Круглого столу» (1989), що призвів до частково вільних виборів й перемоги на них «Солідарності». Депутат Сейму (1989—2001); міністр праці та соціальної політики (1989—1990; 1992—1993). На президентських виборах у 1995 році висувалася його кандидатура.

Наприкінці свого життя критично оцінював результати капіталістичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи. В інтерв'ю 2001 року заявив:

Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином. І ось доказ: я думав, що капіталізм може реформувати сам себе, все необхідне, наприклад робітниче самоврядування... Ось доказ моєї сліпоти... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм» [7].
Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Похований на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.

Його син, Мацей — кухар (1960—2008).

Праці

[ред. | ред. код]

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]

Нагороджений польським орденом Білого Орла (1998), французьким орденом Почесного легіону, німецьким Орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», українським орденом князя Ярослава Мудрого, литовським орденом Гедимінаса, міжнародним Орденом Усмішки. У липні 2012 року на будинку на вулиці Стрийській, 38 у Львові, де мешкав Куронь, відкрито меморіальну таблицю[8].

2018 року Львівська міськрада присвоїла ім'я Яцека Куроня площі біля Генерального консульства Польщі[9][10].

У Львові українські та польські друзі щорічно проводять "Дні Яцека Куроня"[11][12][13][14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11900111X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  6. Pożegnanie Jacka KuroniaВаршава, 2004.
  7. Как правительство исцеляло польскую экономику после 1989 года
  8. Вербовська М. Згадка про Яцека Куроня // Львівська газета. — 12 липня 2012. — № 38 (677). — С. 4.
  9. У Львові відкрили площу імені польського діяча і дисидента, друга України Яцека Куроня. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
  10. У Львові вшанували пам’ять Яцека Куроня. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  11. Терещук, Галина (17 червня 2018). Українські та польські діячі заявляють про «маніпулювання правдою» та «ідеологічні підтасовки». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  12. У Львові відбудуться Дні Яцека Куроня. Польсько-український портал (укр.). 12 червня 2019. Процитовано 18 січня 2025.
  13. Kuzmenko, Oksana (16 червня 2020). День Яцека Куроня у Львові. Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 18 січня 2025.
  14. “Дні Яцека Куроня” відбудуться у Львові. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]