ГЕС Ітікіра I
| ГЕС Ітікіра I | |
|---|---|
| 17°04′59″ пд. ш. 54°52′32″ зх. д. / 17.08313888891677834° пд. ш. 54.875638888916775° зх. д.Координати: 17°04′59″ пд. ш. 54°52′32″ зх. д. / 17.08313888891677834° пд. ш. 54.875638888916775° зх. д. | |
| Країна |  Бразилія |
| Адмінодиниця | Мату-Гросу |
| Стан | діюча |
| Річка | Ітікуіра |
| Каскад | каскад на Ітікуірі |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2002 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 60,8 МВт |
| Середнє річне виробництво | 370 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 86,8 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 80 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х30,4 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна + земляна |
| Висота греблі | 15 м |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Itiquira Energética |
  ГЕС Ітікіра I | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Ітікіра I (порт. Usina Hidrelétrica Itiquira І) — гідроелектростанція на півдні Бразилії у штаті Мату-Гросу. Знаходячись перед ГЕС Ітікуіра II, становить верхній ступінь в каскаді на річці Ітікіра (лівий витік Rio-Piquiri, лівої притоки Rio Sao Lourenco, що, своєю чергою, є лівою притокою Парагваю).
У межах проєкту долину річки перекрили невисокою — 15 метрів — греблею з центральною бетонною та бічними земляними частинами загальною довжиною понад 1 км. Вона утворює водосховище з площею поверхні 3,85 км та об'ємом 5 млн м3, нормальний рівень поверхні в якому становить 412 метрів НРМ, а максимальний на випадок повені не повинен перевищувати 415 метрів НРМ. Зі сховища ресурс прямує через прокладений по лівобережжю дериваційний канал довжиною 4,2 км та глибиною 4,5 метра (на завершальному етапі 6 метрів), за яким починається напірний водовід до машинного залу довжиною близько 1,4 км.
Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 30,4 МВт, які при напорі 86,8 метра повинні забезпечувати виробництво 370 млн кВт·год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода потрапляє в дериваційний канал до наступного ступеня гідровузла — ГЕС Ітікуіра II.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ[1][2][3].
- ↑ REVESTIMENTO COM GEOMEMBRANA DE PEAD DOS CANAIS DE ADUÇÃO DO AH ITIQUIRA: CONDICIONANTES GEOTÉCNICAS E ASPECTOS CONSTRUTIVOS Joaquim M. G. Duarte (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2013.
- ↑ CONTRATO DE CONCESSÃO No 213/ 98 - ANEEL - UHE ITIQUIRA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 березня 2018.
- ↑ EDVARD. DESENVOLVIMENTO E MUDANÇAS AMBIENTAIS NA BACIA DO ALTO PARAGUAI - DESAFIOS E PERSPECTIVAS. webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
