ГЕС Ванттаускоскі
| ГЕС Ванттаускоскі | |
|---|---|
 | |
| 66°22′07″ пн. ш. 26°41′11″ сх. д. / 66.368750000027787905° пн. ш. 26.68644444447177833° сх. д.Координати: 66°22′07″ пн. ш. 26°41′11″ сх. д. / 66.368750000027787905° пн. ш. 26.68644444447177833° сх. д. | |
| Країна |  Фінляндія |
| Адмінодиниця | Рованіємі |
| Стан | діюча |
| Річка | Кемійокі |
| Каскад | каскад на Кемійокі |
| Початок будівництва | 1967 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1972 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 95 МВт |
| Середнє річне виробництво | 448 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 22 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 2 Tampella |
| Витрата через турбіни | 650 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Stromberg |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна + бетонна |
| Висота греблі | 33 м |
| Власник | Fortum та інші |
  ГЕС Ванттаускоскі | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Ванттаускоскі у Вікісховищі | |
ГЕС Ванттаускоскі (фін. Vanttauskosken voimalaitos) — гідроелектростанція на півночі Фінляндії у провінції Лапландія, розташована за 50 км на схід від міста Рованіємі. Входить до каскаду на річці Кемійокі (впадає у північну частину Ботнічної затоки), розташована між ГЕС Пірттікоскі (вище за течією) та ГЕС Валаяскоскі.
Під час будівництва станції у 1967—1972 роках річку звузили земляною греблею, після чого остаточно перекрили бетонною греблею із двома шлюзами для перепуску надлишкової води та машинним залом. Загальна довжина бетонної греблі 124 метри, крім того, споруджено 0,6 км земляних дамб висотою до 33 метрів. Як наслідок вище за течією річки утворилось водосховище об'ємом 45 млн м3.
Машинний зал первісно був обладнаний двома турбінами типу Каплан загальною потужністю 83 МВт, які при напорі у 22 метри забезпечували середньорічне виробництво на рівні 433 млн кВт·год електроенергії. На початку 2010-х років ГЕС Ванттаускоскі модернізували, збільшивши її потужність до 95 МВт (втім, річне виробництво зросло не так сильно — до 448 млн кВт·год)[1][2][3].
- ↑ Group, Finnish Barents (1998). Energy Report on the Nordic Parts of the Barents Region (англ.). Nordic Council of Ministers. ISBN 9789289302005. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Power plants and production - www.kemijoki.fi. www.kemijoki.fi (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Vanttauskoski - Kemijoki Oy. Kemijoki Oy (фін.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 26 липня 2017.
| |||||