ГЕС Тайвалкоскі
| ГЕС Тайвалкоскі | |
|---|---|
 | |
| 65°55′ пн. ш. 24°42′ сх. д. / 65.917° пн. ш. 24.700° сх. д.Координати: 65°55′ пн. ш. 24°42′ сх. д. / 65.917° пн. ш. 24.700° сх. д. | |
| Країна |  Фінляндія |
| Адмінодиниця | Кемінмаа |
| Стан | діюча |
| Річка | Кемійокі |
| Каскад | каскад на Кемійокі |
| Початок будівництва | 1972 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1976 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 133 МВт |
| Середнє річне виробництво | 536 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 14,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 3 Tampella |
| Витрата через турбіни | 1110 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна + бетонна |
| Висота греблі | 25 м |
| Власник | Fortum та інші |
  ГЕС Тайвалкоскі | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Тайвалкоскі у Вікісховищі | |
ГЕС Тайвалкоскі (фін. Taivalkosken voimalaitos) — гідроелектростанція на півночі Фінляндії у провінції Лапландія. Входить до каскаду на річці Кемійокі (впадає у північну частину Ботнічної затоки), знаходячись між ГЕС Оссаускоскі (вище по течії) та Ісохаара.
Під час спорудження станції, яке припало на 1972—1976 роки, річку звузили земляною греблею, після чого остаточно перекрили за допомогою бетонної греблі, яка включає два шлюзи для перепуску надлишкової води та машинний зал. Як наслідок вище за течією річки утворилось витягнуте водосховище площею поверхні 16,5 км2 та об'ємом 50 млн м3.
Машинний зал первісно був обладнаний трьома турбінами типу Каплан загальною потужністю 115 МВт, які при напорі у 14,5 метра забезпечували середньорічне виробництво на рівні 515 млн кВт·год електроенергії. У середині 2010-х років ГЕС Тайвалкоскі (слідом за кількома іншими найбільшими станціями каскаду) модернізували, збільшивши її потужність до 133 МВт (річне виробництво електроенергії теж зросло, проте не так суттєво — до 536 млн кВт·год)[1][2][3].
- ↑ Group, Finnish Barents (1998). Energy Report on the Nordic Parts of the Barents Region (англ.). Nordic Council of Ministers. ISBN 9789289302005. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
- ↑ Power plants and production - www.kemijoki.fi. www.kemijoki.fi (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
- ↑ AG, ANDRITZ. Taivalkoski. www.andritz.com (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 24 липня 2017.
| |||||