Перейти до вмісту

ГЕС Шотань (Англефор)

Координати: 45°52′43″ пн. ш. 5°48′41″ сх. д. / 45.878583333333° пн. ш. 5.8113333333333° сх. д. / 45.878583333333; 5.8113333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ГЕС Шотань)
ГЕС Шотань (Англефор)
фр. Centrale d'Anglefort Редагувати інформацію у Вікіданих
Схема розташування машинного залу ГЕС (нагорі). У нижній частині резервний канал для перепуску води
45°52′43″ пн. ш. 5°48′41″ сх. д. / 45.878583333333° пн. ш. 5.8113333333333° сх. д. / 45.878583333333; 5.8113333333333
КраїнаФранція Франція
АдмінодиницяАнглефор Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандіюча
РічкаРона
Каскадкаскад на Роні
Початок будівництва1979
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1980
Основні характеристики
Установлена потужність90  МВт
Середнє річне виробництво450  млн кВт·год
Тип ГЕСруслова
Розрахований напір17  м
Характеристики обладнання
Тип турбінбульбові
Кількість та марка турбін2
Кількість та марка гідрогенераторів2
Основні споруди
Тип греблібетонна
Довжина греблі106  м
ВласникCNR
ГЕС Шотань. Карта розташування: Франція
ГЕС Шотань
ГЕС Шотань
Мапа
Мапа

ГЕС Шотань (Англефор) (фр. barrage de Motz) та фр. centrale d'Anglefort — гідроелектростанція на південному сході Франції. Входить до складу каскаду на річці Рона, знаходячись між ГЕС Сейсель (вище за течією) та ГЕС Бран-Віриньєн.

Під час спорудження станції, яке припало на 1979—1980 роки, ліву протоку Рони перекрили бетонною греблею Мо завдовжки 106 метрів, що складається з п'яти водопропускних шлюзів (можливо відзначити, що в муніципалітеті Мо з 1910-х років існує ще одна споруда з тією ж назвою, зведена на притоці Рони Фьєр для гідроелектростанції потужністю 35 МВт). Гребля Мо створює підпір протягом 5,6 км до розташованої вище ГЕС Сейсель, а також спрямовує основну частину води до правої протоки (каналу), на якій споруджена руслова будівля машинного залу (з лівого боку від неї також наявний резервний канал для перепуску води). Довжина підвідної частини каналу становить 5,3 км, після чого до злиття з лівою протокою йде відвідна частина протяжністю 3,3 км[1][2].

Машинний зал, розташований в муніципалітеті Англефор (навпроти муніципалітету Шотань з іншого боку Рони), обладнано двома бульбовими турбінами загальною потужністю 90 МВт, які при напорі у 17 метрів забезпечують виробництво 450 млн кВт·год електроенергії на рік[3].

Управління станцією здійснюється з диспетчерського центру для верхньої Рони, розташованого на ГЕС Женісья[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Patrimoine local - COMMUNE DE MOTZ. www.mairie-motz.fr (фр.). Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
  2. Barrage de retenue de Motz, pont, passerelle - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
  3. Hydrelect - Le Rhône - Les centrales. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
  4. Barrage-poids de Génissiat, centrale hydroélectrique dite centrale Léon Perrier, ponts (6) - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.