ГП-25
Стрільба з підствольного гранатомета ГП-25 з автомату АН-94 «Абакан» | |
Тип | підствольний гранатомет |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1978 — по т.ч. |
Оператори | Див. Країни-оператори |
Війни | Афганська війна (1979-1989), Карабаський конфлікт, Грузино-абхазький конфлікт, Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна, Російська збройна агресія проти України |
Історія виробництва | |
Розробник | Конструкторське бюро приладобудування |
Розроблено | 1972—1978 |
Виробник | Конструкторське бюро приладобудування |
Виготовлення | 1978 — по т.ч. |
Варіанти | ГП-30 |
Характеристики | |
Вага | 1,5 (без гранати) 1,76 (із гранатою) |
Довжина | 323 мм |
Довжина ствола | 205 мм |
Набій | 40-мм гранати (ВОГ-25, ВОГ-25П |
Калібр | 40-мм |
Темп вогню | 5-6 постр/хв. (бойова) |
Дульна швидкість | 76 м/с |
Дальність вогню | |
Ефективна | 400 м |
Система живлення | однозарядний |
Приціл | відкритий |
ГП-25 у Вікісховищі |
ГП-25 «Костьор» (рос. ГП-25 «Костёр» (Вогнище) (Індекс ГРАУ — 6 Г15) — однозарядний 40-мм підствольний гранатомет, призначений для використання в комплекті з автоматами АКМ, АК-74. Належить до дульнозарядних нарізних систем, використовується для ураження живої сили супротивника і неброньованої техніки.
Гранатомет ГП-25 конструктивно складається з трьох частин:
- сталевого ствола з кронштейном та прицілом,
- казенника
- ударно-спускового механізму, зібраного в окремому корпусі.
Для перенесення в похідному положенні гранатомет розбирається на дві частини: одну становить ствол, іншу — зібрані разом казенник і корпус ударно-спускового механізму. Ствол має довжину 205 мм (близько 5 калібрів гранатомета), в його каналі зроблено 12 гвинтових нарізів правого обертання.
Для зручності стрільби, до корпусу ударно-спускового механізму кріпиться пластикова порожнисте пістолетне руків'я. Прицільні пристосування розраховані на стрільбу прямим або напівпрямим наведенням. Вони встановлені на лівій стінці кронштейна, тут же нанесено дистанційну шкалу у вигляді дуги з поділками. Для прямого наведення слугують відкидний цілик і рухома мушка. При встановленні прицілу на дальність особливий кулачок зміщує корпус мушки убік: таким чином вводиться поправка на деривацію гранати. Напівпряме наведення здійснюється: у напрямку — за допомогою цілика і мушки, за дальністю — за допомогою дистанційної шкали і схила, підвішеного на осі прицілу (метод «квадранта»). Напівпряме наведення проводиться при навісній стрільбі.
Максимальна прицільна дальність як прямої, так і навісної стрільби становить 400 м, мінімальна дальність навісної стрільби — 150—200 м. На дальності 400 м середні відхилення точок влучення гранат становлять: за дальністю — 6,6 м, по фронту — 3 м.
В 1989 році на озброєння був прийнятий вдосконалений гранатомет ГП-30, має меншу масу і простішу конструкцію.
Під час відбиття великої московитської навали у 2022 році поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, підствольні гранатомети ГП-25 (6Г15)[1].
- опис ГП-25 на сайті world.guns.ru
- ↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 20 березня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |