Габчак Іван Миколайович
| Габчак Іван Миколайович | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 29 червня 1992 Уличне, Дрогобицький район, Львівська область, Україна | |
| Смерть | 29 серпня 2014 (22 роки) Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Уличне | |
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2009-2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Ракетні війська та артилерія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
| Командир взводу | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Іва́н Микола́йович Габча́к (1992—2014) — лейтенант Збройних сил України учасник російсько-української війни.[1]
Народився 1992 року в селі Уличне Дрогобицького району Львівської області. 2009 року закінчив ЗОШ села Уличне; відтоді — в Збройних Силах України. У червні 2014 року закінчив Львівську академію Сухопутних військ Збройних Сил України — за спеціальністю «комплекси, прилади та пристрої артилерійської розвідки».
Командир взводу звукометричної розвідки, 55-а окрема артилерійська бригада. Загинув 29 серпня під час виходу з оточення поблизу Іловайська. За розповіддю очевидця, вантажівка ЗІЛ, у якій їхали в колоні лейтенанти Іван Габчак, Дмитро Севостьянчик і солдат Михайло Васін (за кермом), під обстрілами заглухла. Васін помер в машині від поранень, Севостьянчик вистрибнув з машини. Габчак, з двома пробитими ногами, доповз до кукурудзяного поля.
Похований 5 вересня 2014 року в селі Уличне Дрогобицького району Львівської області.
Вдома залишилися батьки — Микола Петрович і Марія Василівна, сестра та невтішна кохана.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня (31.10.2014, посмертно)
- орденом"За заслуги перед Запорізьким краєм" (14.03.2016, посмертно)[2]
- 4 квітня 2015 року в Уличненській СЗШ І-ІІІ ст. відкрили меморіальну дошку на честь загиблого в зоні АТО Івана Габчака[3].
- Іловайський Хрест (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 34
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
- ↑ Габчак Іван Миколайович | Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. old.zounb.zp.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорізька обласна рада. zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ На рідній школі новітнього українського героя Івана Габчака відкрили меморіальну дошку його пам'яті » Офіційний сайт Дрогобицької РДА. drohobych-rda.gov.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- Указ № 838/2014 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Габчак Іван Миколайович [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- На Львівщині поховають офіцера Івана Габчака, якого вбили під час виходу із «Іловайського котла» [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Український Меморіал
- Запорізька обласна бібліотека
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 29 червня
- Народились 1992
- Уродженці Уличного
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Померли в Іловайську
- Поховані в Уличному
- Випускники Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
- Військовики 55-ї окремої артилерійської бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)