Гавортія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гавортія
Haworthia pumila
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Ксантореєві (Xanthorrhoeaceae)
Підродина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Рід: Гавортія (Haworthia)
Duval, 1809
Haworthia arachnoidea[1]
(L.) Duval, 1809

Див. у тексті розділ «Види»

Посилання
Вікісховище: Haworthia
Віківиди: Haworthia
EOL: 32532
IPNI: 24312-1
ITIS: 950273
NCBI: 25645

Гавортія,[2] хавортія[3] (Haworthia Duval) — рід сукулентних рослин підродини асфоделових родини ксантореєвих.

Поширення

[ред. | ред. код]
Адріан Гарді Гаворт

Нараховує близько 150 видів рослин, що мешкають в Південній Африці, переважно в Капській провінції ПАР. Всі гавортії зростають в посушливих місцевостях та надають перевагу тінистим місцям, наприклад, під чагарниками, в траві, під прикриттям каміння. Ареал деяких видів дуже обмежений.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Рід описаний у 1809 році французьким ботаніком та лікарем Анрі Огюстом Дювалєм та названий на честь англійського ботаніка Адріана Гарді Гаворта (17681833), який зробив великий внесок у вивчення флори Південної Африки.

Біологічний опис

[ред. | ред. код]
Квітконос гавортії
Haworthia retusa
Haworthia truncata

Види гавортій дуже мінливі, більшість з них мають багато різновидів. Переважна більшість з них — рослини, що утворюють розетку сукулентного листя діаметром від 7 до 30 см. Листя гавортій коротке, м'ясисте, темно- або світло-зелене. Воно жорстке, трикутне або з «обрубаними» кінцями. У деяких видів листя вкрите бородавочками, в інших воно з напівпрозорими «віконцями» — ділянками на верхній частині, або вся верхня частина листка, на якій відсутня хлорофілоносна тканина і поверхневий шар клітин здається прозорим, як скло. Квітки — маленькі, непоказні, зеленувато-білого кольору, трубчасті, зібрані в рідкі китиці, розвиваються на довгому полягаючому квітконосі.

Догляд та утримання

[ред. | ред. код]

Багато видів гавортій декоративні та дуже популярні в кімнатній культурі.

Їм необхідне напівтінисте або навіть тінисте місце. Ґрунт: дерновий та листовий, торф, перегній, пісок, перліт, гравій або ін. мілкі камінці в співвідношенні 2:1:1:1:1. Влітку поливають помірно та підживлюють раз на місяць добривом для кактусів, взимку утримують за температури 12-15 °C, полив обмежений, з висушуванням ґрунту.

Розмножують найчастіше вегетативно — відділеними дочірніми розетками (дітками), відрізками стебла та підсушеними листковими черенками. Майже 100 % укорінення можна досягнути, якщо живцювати листки верхнього і середнього ярусів розетки, якщо укорінювати лиски нижнього ярусу — ймовірність укорінення становить близько 30 %.

Міжродові гібриди

[ред. | ред. код]

Гавортія утворює міжродові гібриди шляхом схрещування з гастерією (Ґастергавортія). З Astroloba corrugata утворює природний гібрид — Astroworthia bicarinata.[4]

Застосування

[ред. | ред. код]

Гавортії утримують як декоративні рослини. В Африці існує повір'я, що гавортії та їхні найближчі родичі — алое і гастерії захищають будинок від нечистої сили та блискавки, тому їхні розетки місцеві жителі розміщують на дахи будинків.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[https://web.archive.org/web/20130927180803/http://www.tropicos.org/Name/40021791 Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] Haworthia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
  2. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  3. Марія Цвєткова. Нова енциклопедія кімнатних рослин. Найповніша інформація для всіх: початківців, впевнених у собі, досвідчених квітникарів. — Харків : Школа, 2013. — С. 173. — ISBN 978-966-429-165-8. Архівовано з джерела 4 березня 2016
  4. Astroworthia bicarinata на Desert-tropicals [Архівовано 24 грудня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  5. [«[[The Plant List]]» (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 4 серпня 2011. «The Plant List» (англ.)]

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]