Очікує на перевірку

Гайове (Жмеринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гайове
Шиянецьке урочище
Шиянецьке урочище
Шиянецьке урочище
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Тер. громада Барська міська громада
Код КАТОТТГ UA05060010120089130
Облікова картка Гайове 
Основні дані
Засноване 1917
Колишня назва х. Комаровецький
Населення 643
Площа 6,87 км²
Густота населення 93,6 осіб/км²
Поштовий індекс 23012
Телефонний код +380 4341
Географічні дані
Географічні координати 49°06′26″ пн. ш. 27°37′56″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
337 м
Відстань до
районного центру
5,5 км
Найближча залізнична станція ст. Бар
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18
Карта
Гайове. Карта розташування: Україна
Гайове
Гайове
Гайове. Карта розташування: Вінницька область
Гайове
Гайове
Мапа
Мапа

CMNS: Гайове у Вікісховищі

Гайове́ (раніше — хутір Комаровецький) — село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.

Село Гайове розташоване за 5.5 км від м. Бар, межує із селами Шпирки (4.5 км), Колосівка (5.5 км), Комарівці (9 км). Знаходиться за 12 км від залізничної станції Бар.

Історія

[ред. | ред. код]

Протягом 1931—1934 років на території Барського району було зведено 54 ДОТи, три з них біля Гайового.

В середині липня 1941 року радянські війська відійшли з боями з території Барського району.

Згідно з переписом населення УРСР, станом на початок 1970-х років в селі проживало 477 людей.

В Гайовому розміщувалася центральна садиба колгоспу, господарство займалося розведенням молодняка великої рогатої худоби та вирощуванням птиці. У користуванні колгоспу було 2779 гектарів землі, з них 2120 орної.

В селі у 1970-х роках працювали бібліотека, будинок культури, початкова школа.

Проектування загальноосвітньої школи в Гайовому почалося 1970 року, але саме будівництво переросло в довгобуд.

З 1992 року в Гайовому працює приватна компанія «Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса» (ТОВ «Лан»).

1994 року з ініціативи голови товариства ім. Щорса Криштофора Антона Марковича будівництво школи було відновлено. 1 вересня 1995 року загальноосвітня школа  І-ІІ ступенів  розпочала перший навчальний рік. До школи ходять діти крім Гайового, з Колосівки та Шпирок.

У квітні 2001 року школу реорганізовано в навчально-виховний комплекс «Школа-дитячий садок І-ІІ ступенів».

В 2013 році у школі навчалося 69 учнів та 24 дошкільнят; в колективі 19 педагогів, директор школи — Томенко Сергій Миколайович. В ТОВ «Лан» проходять практичні навчання учні Чернятинського коледжу Вінницького державного аграрного університету. Станом на 2012 рік в ТОВ «Лан» було на відгодівлі 170 голів ВРХ, 70 свиней та 55 корів.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району[2].

Уродженці села

[ред. | ред. код]

Гуршал Петро Миколайович (1960—1981) — воїн-афганець, який героїчно загинув 9 січня 1981 року. За мужність і відвагу його посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки[3].

Драб Вадим Васильович (2 січня 1994  — 26 червня 2023) — учасник російсько-української війни[4].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Пам'ятник 103 воїнам-односельчанам

Археологічні пам'ятки

[ред. | ред. код]

У селі виявлено 2 поселення трипільської культури. Поселення розташовані поблизу села на мисі лівого берега річки Рівець (ліва притока Рову) в урочищі Барське. Відкрито і досліджено П. І. Хавлюком у 19971998 рр[5][6].

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]
Урочище Шиянецьке

17 грудня 1999 року рішенням сесії Вінницької ради утворено заказник місцевого значення — урочище «Шиянецьке» площею 11 гектарів — для збереження балки з різноманітними степовими та лучно-степовими рослинними угрупованнями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Вінниця.info На Вінниччині відкрили меморіал афганцю, що загинув 35 років тому. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  4. ДРАБ ВАДИМ. Барська міська рада. Процитовано 24.09.2024.
  5. Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І. — стор. 566
  6. Хавлюк П. І. Науковий звіт про дослідження археологічних пам'яток на території Південного Побужжя експедицією Вінницького педагогічного університету. 1998 р. // НА ІА НАН України. — Ф.е. № 1998/27

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. Стор. 135
  • Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду Вінницької області.
  • Вінниччина — перлина Поділля

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]