Галина Черни-Стефанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галина Черни-Стефанська
пол. Halina Czerny-Stefańska

Галина Черни-Стефанська, 1959 р.
Основна інформація
Дата народження31 грудня 1922(1922-12-31)[1][2][3]
Місце народженняКраків, Польська Республіка
Дата смерті1 липня 2001(2001-07-01)[1][2][…] (78 років)
Місце смертіКраків, Республіка Польща
ПохованняРаковицький цвинтар
ГромадянствоРеспубліка Польща
Професіїпіаністка, композиторка, вчителька музики
ОсвітаМузична академія в Кракові і Нормальна школа музики
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика
ЗакладМузична академія в Кракові
Нагороди
У шлюбі зLudwik Stefańskid
ДітиElżbieta Stefańskad
CMNS: Файли у Вікісховищі
Надгробок у Кракові

Галина Черни, у шлюбі Черни-Стефанська (31 грудня 1922(1922-12-31), Краків — 1 липня 2001(2001-07-01), Краків) — польська піаністка, композиторка та музична педагогиня, громадська діячка. Лауреатка міжнародних конкурсів та державних нагород.

Походила зі знатної родини. Народилась у Кракові. Вчилась у Альфреда Корто у Вищій Нормальній школі музики в Парижі, а потім у Збігнєва Джевецького в Краковській консерваторії][4], яку закінчила у 1950 році. Під час Другої світової війни переховувалася в родинному маєтку у селі Браніце (околиці Кракова).

Ще студенткою, в 1949 році здобула першу премію на конкурсі піаністів імені Шопена (розділила з Беллою Давидович). Перемога на конкурсі відкрила Галині Черни-Стефанській дорогу до міжнародної кар'єри. Вона виступала в найпрестижніших концертних залах Європи, Японії, США, у Південній Америці. Понад 20 концертних турне піаністка здійснила в СРСР. Вона виступала у супроводі найвідоміших симфонічних оркестрів з такими диригентами як Зубін Мета, Георг Шолті, Вітольд Ровіцький. Її концертний репертуар включає твори від бароко до сучасної музики, але переважають твори Шопена.

У пізніші роки Черни-Стефанська була в журі міжнародних конкурсів, зокрема імені Чайковського (1970, 1974, 1978, 1986 і 1998) та Шопена (1980, 1985, 1990, 1995 і 2000). Також займалася викладацькою діяльністю, зокрема, давала майстер-класи у ряді вищих музичних закладів Японії.

Піаністка також брала участь у суспільно-політичному житті Кракова. У 1976—1984 роках була[ким?] міста Кракова, а в 1978—1985 входила до Комітету з реставрації пам'яток Кракова. Співзасновниця краківської галереї Кужніци (поряд з такими художниками, як Анджей Вайда). У 1981—1983 роках входила Президії комітету організації Фронт народної єдності. Черни-Стефанська належала до невеликої групи художників, які демонстративно висловили підтримку владі в часи воєнного стану, за що була освистана на концерті 14 квітня 1982 року у Краківській філармонії[5].

Була у шлюбі з піаністом Людвіком Стефанським (Ludwik Stefański). Їх донька, Ельжбета Стефанська-Лукович (Elżbieta Stefańska-Łukowicz, нар. 1943) — клавесиністка і професор Краківської музичної академії.

Похована у Кракові, разом з чоловіком.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Discogs — 2000.
  4. Tadeusz Przybylski, Z dziejów nauczania muzyki w Krakowie od średniowiecza do czasów współczesnych. Kraków 1994. ISBN 83-7099-006-1, s. 247.
  5. Mirosław Lewandowski, Maciej Gawlikowski — «Gaz na ulicach», cz. 2., s. 47-48. ISBN 978-83-927061-2-0

Література

[ред. | ред. код]
  • «Halina Czerny-Stefańska Epizody z życia chopinistki», Stanisław Dybowski. Wyd. 1. Warszawa, Selene, 2006.
  • «Słownik pianistów polskich», Stanisław Dybowski, Wyd. Warszawa, Selene, 2003.
  • «Halina Czerny-Stefańska» Kydryński Lucjan, Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Kraków 1963
  • «Chopin towarzyszył mi od najmłodszych lat» — mówi Halina Czerny-Stefańska, «Polish Culture» 1999 nr 1, s. 43
  • Czerny-Stefańska Halina. w: Encyklopedia Muzyczna PWM, Parzyńska Teresa (część biograficzna pod red. Elżbiety Dziębowskiej), t. «cd», PWM, Kraków 1984
  • Czerny-Stefańska Halina. w: Encyklopedia Muzyczna PWM, Woźniakowska Anna (część biograficzna pod red. Elżbiety Dziębowskiej), t. «cd — suplement», PWM, Kraków 2001
  • Życiorys Haliny Czerny-Stefańskiej
  • Halina Czerny-Stefańska на сайті Culture.pl
  • Halina Czerny-Stefańska на сайті filmpolski.pl (пол.)
  • Halina Czerny-Stefańska [Архівовано 10 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Narodowy Instytut Fryderyka Chopina [dostęp 31 grudnia 2011]
  • Halina Czerny-Stefańska [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.], Polskie Centrum Informacji Muzycznej [dostęp 31 grudnia 2011]