Галицинове
село Галицинове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Миколаївський район |
Тер. громада | Галицинівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA48060070010025327 |
Основні дані | |
Засноване | 1801 |
Населення | 2196 |
Площа | 59,814 км² |
Густота населення | 36,71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 57286 |
Телефонний код | +380 512 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°47′15″ пн. ш. 31°57′18″ сх. д. / 46.78750° пн. ш. 31.95500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
12 м |
Водойми | Бузький лиман |
Місцева влада | |
Адреса ради | 57286, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Галицинове, вул. Центральна, 1 |
Карта | |
Мапа | |
Галицино́ве — село в Україні, у Миколаївському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Галицинівської сільської громади. Населення становить 2196 осіб.
На території села знаходиться Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) — одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.
На піщаних масивах південніше села знайдено популяції двох рослин з родини Орхідних, що занесені до Червоної книги України — плодоріжки блощичної (Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W.Chase) і плодоріжки болотної (Anacamptis palustris (Jacq.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase). Також в цій місцевості зростають такі рідкісні види, як бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) і роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz.Cerastium schmalhauseni, що занесені до Європейського червоного списку і півники солелюбні (Iris halophilla Pall.), що занесені до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Миколаївської області.[1].
Неподалік села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Старогаліцинівська» — основне ядро популяції волошки первинноперлинної на планеті.[2]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2056 осіб, з яких 971 чоловік та 1085 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2206 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 85,66 % |
російська | 13,11 % |
білоруська | 0,46 % |
вірменська | 0,32 % |
молдовська | 0,18 % |
грецька | 0,14 % |
болгарська | 0,05 % |
- ↑ [[Сягровець Ірина Петрівна|Сягровець І. П.]], [[Бойко Михайло Федосійович|Бойко М. Ф.]], [[Мельник Руслана Петрівна|Мельник Р. П.]], [[Мойсієнко Іван Іванович|Мойсієнко І. І.]] Знахідки видів родини Orchidaceae у пониззі [[Південний Буг|Південного Бугу]] // [[Чорноморський ботанічний журнал]], Том 3, № 2. С. 67-69 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2018. Процитовано 26 жовтня 2014.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20150622040754/http://duecomk.gov.ua/data/files/pzf_galitsin.doc Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] Ботанічна пам'ятка природи «Старогаліцинівська» // Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Галицинове [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |