Галофоби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Галофоби (від грецьк. hals — сіль і phobos — страх) — організми, що не переносять високих значень солоності і живуть тільки в прісних (солоність не вище 0,5 проміле) або слабо солоних (до 5 проміле) водоймах[1]. За допомогою осморегуляціі галофоби підтримують у рідинах тіла відносно постійну концентрацію осмотично активних речовин, вищу, ніж у прісній воді.[2]

Представники

[ред. | ред. код]

До галофобів належать багато водоростей, більшість найпростіших, деякі губки і кишковопорожнинні (наприклад, гідра), більшість п'явок, мохуватки підкласу Phylactolaemata, багато черевоних та деякі двостулкові молюски, багато ракоподібних, більшість водних комах і прісноводних риб, хоча, зазвичай, вони мають вищу стійкість до деякого осолонення води. Всі земноводні — галофоби. До галофобів належать ґрунтові тварини, які уникають засолених ґрунтів, наприклад, черв'як дощовий.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007-2008). Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv. ISBN 978-966-8670-41-1. OCLC 858161396.
  2. Про галофобів у біологічному словнику. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 24 серпня 2010.