Двостулкові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Двостулкові
Різноманіття двостулкових (Ернст Геккель, 1904)
Різноманіття двостулкових (Ернст Геккель, 1904)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Двостулкові (Bivalvia)
Linnaeus, 1758
Підкласи
Синоніми[1][2]
Pelecypoda Goldfuss, 1820
Lamellibranchiata Blainville, 1824
Acephala
Посилання
Вікісховище: Bivalvia
Віківиди: Bivalvia
EOL: 2215
ITIS: 79118
NCBI: 6544
Fossilworks: 16005

Двостулкові, або Пластинчастозяброві (Bivalvia L, синоніми: Bivalva, Lamellibranchia, Pelecypoda та ін.) — клас молюсків. Найхарактерніші особливості будови — наявність мушлі (черепашки) з двох стулок, розташованих обабіч тіла, а також практично повна редукція голови і всіх пов'язаних з нею утворень, включно із радулою. Відомо від 7500 до 10 000 сучасних і близько 20 000 викопних видів.

Двостулкові — виключно водна група, живуть як у солоних, так і в прісних водоймах, зустрічаються переважно на глибині до 100 метрів. Личинки планктонні або паразитичні, після метаморфози осідають на дно. Молоді молюски можуть після осідання прикріплюватися нерухомо до поверхні твердих предметів або ґрунту, або ритися у м'яких ґрунтах. Деякі види здатні швидко пересуватися, ляскаючи стулками мушлі (морський гребінець).

Є лише два відділи тіла: тулуб та нога. Тіло вкрите двостулковою черепашкою. Дихають зябрами, споживаючи розчинений у воді кисень; живляться за допомогою фільтрації. Складки мантії утворюють на задньому кінці тіла ввідний та вивідний сифони, за допомогою яких двостулкові організовують циркуляцію води в мантійній порожнині. Органи виділення — нирки. Серце складається з двох передсердь та шлуночка. Нервова система розкидано-вузлового типу. Органи чуттів розвинені слабко. Переважна більшість двостулкових — роздільностатеві, проте відомі й гермафродити.

Двостулкові молюски — природні фільтратори води. Молюсків деяких видів (мідії, устриці) людина споживає в їжу. З двостулкових добувають перлини, перламутр, бісус; черепашки деяких видів слугують сувенірами або навіть засобами оплати. Подеколи двостулкових застосовують для очищення води. Деякі двостулкові завдають шкоди господарству. Так, корабельний хробак пошкоджує дерев'яні днища кораблів, підводні споруди.

Характерні представники класу: беззубка (Anodonta), перлівниця (Unio), морський гребінець (Pecten), устриці (Ostreidae), мідія (Mytilus), тередові (Teredinidae), річкова скойка, дрейсена, серцевидка, кулька.

Різноманітність

[ред. | ред. код]

Максимальний розмір дорослих представників сучасних видів коливається від 0,52 мм у мікроскопічного молюска Condylonucula maya[3] до 1532 мм у довжину у корабельного черва Kuphus polythalamia[4]. Однак найчастіше найбільшим двостулковим молюском вважається Tridacna gigas, що може досягати у довжину до 1200 мм і важити понад 200 кг[5]. Найбільший відомий вимерлий молюск є Platyceramus, рештки якого у довжину мають 3000 мм[6].

Маркус Губер (англ. Markus Huber) у своїй роботі 2010 року «Компендіум двостулкових» (англ. Compendium of Bivalves), наводить цифру 9200 (106 родин) як загальну кількість існуючих видів молюсків[7]. Він зазначає, що часто у літературі наводять цифру 20 000 існуючих видів, але вона не є підтверджена. Таблиця нижче ілюструє відому різноманітність двостулкових за Губером:

Підклас Надродини Родини Роди Види
Heterodonta 64 (вкл. 1 прісноводний) &0800800 (16 прісноводних) &56005600 (270 прісноводних)
Arcticoidea 2 &00066 &001313
Cardioidea 2 &003838 &0260260
Chamoidea 1 &00066 &007070
Clavagelloidea 1 &00022 &002020
Crassatelloidea 5 &006565 &0420420
Cuspidarioidea 2 &002020 &0320320
Cyamioidea 3 &002222 &0140140
Cyrenoidea 1 &00066 (3 прісноводних) &006060 (30 прісноводних)
Cyrenoidoidea 1 &00011 &00066
Dreissenoidea 1 &00033 (2 прісноводних) &002020 (12 прісноводних)
Galeommatoidea біля 4 &0100близько 100 &0500близько 500
Gastrochaenoidea 1 &00077 &003030
Glossoidea 2 &002020 &0110110
Hemidonacoidea 1 &00011 &00066
Hiatelloidea 1 &00055 &002525
Limoidea 1 &00088 &0250250
Lucinoidea 2 &0085близько 85 &0500близько 500
Mactroidea 4 &004646 &0220220
Myoidea 3 &001515 (1 прісноводний) &0130130 (1 прісноводний)
Pandoroidea 7 &003030 &0250250
Pholadoidea 2 &003434 (1 прісноводний) &0200200 (3 прісноводних)
Pholadomyoidea 2 &00033 &002020
Solenoidea 2 &001717 (2 прісноводних) &0130130 (4 прісноводних)
Sphaerioidea (1 прісноводний) &0005(5 прісноводних) &0200(200 прісноводних)
Tellinoidea 5 &0110110 (2 прісноводних) &0900900 (15 прісноводних)
Thyasiroidea 1 &0012близько 12 &0100близько 100
Ungulinoidea 1 &001616 &0100100
Veneroidea 4 &0104104 &0750750
Verticordioidea 2 &001616 &0160160
Palaeoheterodonta 7 (вкл. 6 прісноводних) &0171171 (170 прісноводних) &0908908 (900 прісноводних)
Trigonioidea 1 &00011 &00088
Unionoidea (6 прісноводних) &0170(170 прісноводних) &0900(900 прісноводних)
Protobranchia 10 &004949 &0700700
Manzanelloidea 1 &00022 &002020
Nuculanoidea 6 &003232 &0460460
Nuculoidea 1 &00088 &0170170
Sapretoidea 1 &0005близько 5 &001010
Solemyoidea 1 &00022 &003030
Pteriomorpha 25 &0240240 (2 прісноводних) &20002000 (11 прісноводних)
Anomioidea 2 &00099 &003030
Arcoidea 7 &006060 (1 прісноводних) &0570570 (6 прісноводних)
Dimyoidea 1 &00033 &001515
Limoidea 1 &00088 &0250250
Mytiloidea 1 &005050 (1 прісноводний) &0400400 (5 прісноводних)
Ostreoidea 2 &002323 &008080
Pectinoidea 4 &006868 &0500500
Pinnoidea 1 &00033 (+) &005050
Plicatuloidea 1 &00011 &002020
Pterioidea 5 &00099 &008080

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Morton B. Bivalve. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 27.12.2017. Процитовано 10.06.2018.
  2. WoRMS. Bivalvia. World Register of Marine Species.
  3. Condylonucula maya. Extreme bivalves. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 19 квітня 2012.
  4. Book review: Conchologists of America. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.
  5. Grall, George. Giant Clam: Tridacna gigas. National Geographic Society. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
  6. Kauffman, E. G.; Harries, P. J.; Meyer, C.; Villamil, T.; Arango, C.; Jaecks, G. (2007). Paleoecology of giant Inoceramidae (Platyceramus) on a Santonian (Cretaceous) seafloor in Colorado. Journal of Paleontology. 81 (1): 64—81. doi:10.1666/0022-3360(2007)81[64:POGIPO]2.0.CO;2.
  7. Huber, Markus (2010). Compendium of Bivalves. A Full-color Guide to 3,300 of the World's Marine Bivalves. A Status on Bivalvia after 250 Years of Research. ConchBooks. с. 23. ISBN 978-3-939767-28-2.

Посилання

[ред. | ред. код]