Перейти до вмісту

Галустян Михайло Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Сергійович Галустян
Михаил Сергеевич Галустян
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніНшан-Михайло Сергійович Галустян
Дата народження25 жовтня 1979(1979-10-25) (45 років)
Місце народженняСочі, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
НаціональністьВірменин
ПрофесіяАктор, сценарист, кінопродюсер, телеведучий
Кар'єра1999 — донині
НапрямКВК, гумор, кінокомедія, телебачення
ЧленствоВтомлені сонцемd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
  • Чемпіон Вищої ліги КВК 2003
  • Володар Літнього кубка КВК 2004, 2005, 2009
IMDbID 2804487
galustyan.ru
CMNS: Галустян Михайло Сергійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Галустя́н Миха́йло Сергі́йович (справжнє ім'я — Ншан; нар. 25 жовтня 1979, Сочі) — російський комедійний актор вірменського походження, шоумен, сценарист, продюсер. Колишній учасник КВК. Закінчив Сочинський державний університет туризму і курортної справи. Підтримує путінський режим та російське вторгнення в Україну.[1][2] Фігурант бази «Миротворець».[3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 жовтня 1979 року в Сочі у вірменській родині.

Спочатку навчався в сочинській школі № 3. З 3-го до 5-го класу навчався в музичній школі за класом фортепіано. Займався в ляльковому театрі і в секції дзюдо при Палаці піонерів. Після закінчення п'ятого класу батьки перевели його в гімназію № 8, де він і вийшов уперше на сцену в ролі Вінні-Пуха в сценці власного твору. У 10-му класі брав участь у шкільному КВК, і його клас переміг одинадцятикласників. Став капітаном шкільної команди КВК, яка виграла в усіх шкіл, училищ і навіть вишів міста та краю; не виграли тільки в СГУТіКД (Сочинський державний університет туризму і курортної справи).[4]

У 1996 році закінчив школу і вступив до медичного училища, де навчався за спеціальністю «фельдшер». Він у цей час грав у команді «Утомлённые солнцем». Після закінчення училища вступив до Сочинського державного університету туризму і курортної справи на соціально-педагогічний факультет за спеціальністю «вчитель історії та права», але не закінчив його. У 1998 році команда його університету взяла участь у Воронезькій лізі КВН «Старт», дійшовши до фіналу. Після виступу команда отримує від О. В. Маслякова запрошення брати участь у Вищій лізі. Був відрахований з інституту за прогули занять — весь час ішов на репетиції, гастролі та ігри; часом «Утомлённые солнцем» давали по три концерти на день. В інституті його поновили 2003 року.

У 2002 році став капітаном команди «Утомлённые солнцем».

«Утомлённые солнцем» стали чемпіонами Вищої ліги 2003 року, тричі завоювали Літній кубок КВК (2004, 2005 і 2009).[4]

З листопада 2006 по жовтень 2011 року брав участь у гумористичному скетчкомі «Наша Russia» (канал ТНТ). Також брав участь у телешоу «Льодовиковий період» на Першому каналі, у парі з Марією Петровою та Оленою Бережною. Знімався в рекламі шоколадного бісквіта «ChocoPie», морозива «Баскін Роббінс». З січня 2011 по грудень 2012 року був одним із членів журі в телепередачі «Розсміши коміка» на телеканалі «Інтер».

У 2011 році став студентом Московської державної юридичної академії імені О. Є. Кутафіна.

У 2012 році заснував власну кінокомпанію «NG Production», де обійняв посаду креативного продюсера.[5]

Організатор і автор створення Федерації військово-тактичних ігор Росії (проект презентовано в лютому 2016 року)[6]

1 жовтня 2019 року покинув телеканал ТНТ і перейшов на СТС[7], де разом із Сергієм Свєтлаковим протягом двох років вів комедійне шоу «Русские не смеются».

У 2019 році почав кар'єру співака під псевдонімом Super (Супер) Жорик.

З вересня 2021 року є ведучим шоу «Зірки в Африці» на телеканалі «ТНТ» спільно з Ольгою Бузовою.[8]

3 квітня 2023 року заявив, що став громадянином Вірменії.[9]

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

У 2012 році під час президентських виборів у Росії брав участь у передвиборчій кампанії кандидата Володимира Путіна.[10]

20 липня 2014 року на своїй офіційній сторінці у Фейсбук написав таке повідомлення:[11][12]

«Всі події, які відбуваються в Україні, починаючи з їхнього Майдану, зрежисовані тими, хто хоче послабити наші країни, нацькувати їх одна на одну. Сподіваюся, в цьому ви не сумніваєтесь. Їм це практично вдалося — на, в (як хочете) Україні йде, фактично, громадянська війна, владу захопила купка олігархів, яка танками готова чавити незгодних, штучно розпалюється ненависть до росіян. А жертвами війни, як відомо, стають у першу чергу мирні люди. І якщо й намагатися шукати винних у трагедії, то потрібно визнати, що винні в першу чергу заокеанські замовники Майдану, які розкололи Україну на дві половини, що воюють одна з одною. Я вірю, що український народ зможе зрозуміти, як жорстко його «підставили» на Майдані, прожене своїх олігархів, які віддають накази вбивати мирних громадян, і знову зможе жити в мирі одне з одним і з нами. І більше не буде смертей!»
Оригінальний текст (рос.)
[«Все события, которые происходят на Украине, начиная с их Майдана срежиссированы теми, кто хочет ослабить наши страны, натравить их друг на друга. Надеюсь, в этом у вас сомнений нет. Им это практически удалось — на, в (как хотите)Украине идет, фактически, гражданская война, власть захватила кучка олигархов, которая танками готова давить несогласных, искусственно разжигается ненависть к русским. А жертвами войны, как известно, становятся в первую очередь мирные люди. И если и пытаться искать виновных в трагедии, то нужно признать, что виноваты в первую очередь заокеанские заказчики Майдана, который расколол Украину на две воюющие друг с другом половины.Я верю, что украинский народ сможет понять, как жестко его «подставили» на Майдане, прогонит своих олигархов, которые отдают приказы убивать мирных граждан, и снова сможет жить в мире друг с другом и с нами. И больше не будет смертей!»] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

З травня 2016 року входить до головного штабу військово-патріотичного руху «Юнармія».[13]

Під час президентських виборів 2018 року увійшов до складу руху Putin Team, який виступав на підтримку Володимира Путіна,[14] та ініціативної групи, що висунула кандидатуру політика.[15]

У 2022 році підтримав вторгнення Росії в Україну.[1][2]

Санкції

[ред. | ред. код]

Михайло Галустян публічно поширював наративи відповідно до кремлівської пропаганди з метою виправдання дій Росії, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.[16]

6 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[17]

5 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Канади.[18]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 2006—2011 — Наша Russia (скетчком) — різні ролі, зокрема Равшан.
  2. 2006 — Іспанський вояж Степанича — Яничар.
  3. 2007 — Щасливі разом (телесеріал) — камео.
  4. 2008 — Найкращий фільм — «Півкіло».
  5. 2008 — Гітлер капут! — партизан Рабінович.
  6. 2008 — Панда Кунг-Фу (мультфільм) — Панда По (російський дубляж).
  7. 2009 — Найкращий фільм 2 — Катерина II.
  8. 2010 — Наша Russia. Яйця долі — Равшан, «Борода», Дімон, Анастасія.
  9. 2011 — Зайцев +1 (телесеріал) — Федір (головна роль).
  10. 2011 — Панда Кунг-Фу 2 (мультфильм) — Панда По (русский дубляж).
  11. 2011 — Вагітний — Жора.
  12. 2012 — Ржевський проти Наполеона.
  13. 2012 — Той ще Карлсон — Карлсон.
  14. 2012 — Няньки.
  15. 2012 — Тот ещё Карлосон! — метрик Карлосон
  16. 2012 — Квиток на Vegas — Гарик.
  17. 2014 — Подарунок з характером — Михайло Орєшкін
  18. 2014 — 8 нових побачень — Тимур

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Равшан і Джамшут по різні боки барикад: яку позицію щодо війни в Україні зайняли Галустян і Свєтлаков (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  2. ↑ а б Галустян: український народ жорстко підставили на Майдані. Сподіваюся, вони зможуть це зрозуміти, і ми знову зможемо... Politeka (укр.). 27 квітня 2020. Процитовано 14 листопада 2023.
  3. ↑ Галустян Михаил Сергеевич - Центр «Миротворець» (рос.).
  4. ↑ а б Биография | Официальный сайт Михаила Галустяна. web.archive.org. 18 квітня 2021. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2023.
  5. ↑ МИХАИЛ ГАЛУСТЯН. ЧЕЛОВЕК-ОРКЕСТР. web.archive.org. 8 лютого 2014. Архів оригіналу за 8 лютого 2014. Процитовано 4 квітня 2023.
  6. ↑ В парке «Патриот» презентовали Федерацию военно-тактических игр России : Министерство обороны Российской Федерации. web.archive.org. 25 вересня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 4 квітня 2023.
  7. ↑ Михаил Галустян перешел на СТС. www.kommersant.ru (рос.). 1 жовтня 2019. Процитовано 4 квітня 2023.
  8. ↑ Ольга Бузова и Михаил Галустян стали ведущими шоу «Звёзды в Африке». AiF (рос.). 3 вересня 2021. Процитовано 4 квітня 2023.
  9. ↑ Михайло Галустян отримав громадянство Вірменії. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 4 квітня 2023.
  10. ↑ Почему я голосую за Путина?. web.archive.org. 19 лютого 2012. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 4 квітня 2023.
  11. ↑ Галустян назвал трагедию Boeing-777 очередной провокацией запада против России и Украины [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.). tert.am. 21.07.14
  12. ↑ Офіційна сторінка М. Галустяна у Фейсбук зі скандальним записом
  13. ↑ Глава Минобороны пообещал создать в России сотни центров для подготовки юнармейцев — Новости — Эхо Москвы, 28.05.2016. web.archive.org. 8 травня 2021. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2023.
  14. ↑ Продвижением Putin Team занялся продюсер «Любэ» и «Иванушек International» Игорь Матвиенко. Meduza (рос.). Процитовано 4 квітня 2023.
  15. ↑ "Нас убеждать не надо": Путина выдвинули в президенты без Путина. BBC News Русская служба (рос.). 26 грудня 2017. Процитовано 4 квітня 2023.
  16. ↑ ГАЛУСТЯН Михайло Сергійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 14 березня 2023.
  17. ↑ Указ Президента України №4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року " про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Президент України. 7 січня 2023. Архів оригіналу за 22 січня 2025. Процитовано 5 лютого 2025.
  18. ↑ Canada, Global Affairs (28 листопада 2022). Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. GAC. Архів оригіналу за 3 лютого 2023. Процитовано 14 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галустян Михайло Сергійович


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галустян_Михайло_Сергійович&oldid=44554780