Гітлер капут!
Гітлер капут! | |
|---|---|
| Гитлер капут! | |
 | |
| Жанр | Комедія ґламур |
| Режисер | Марюс Вайсберг |
| Продюсер | Сергій Лівнєв |
| Сценарист | Марюс Вайсберг |
| У головних ролях | Павло Дерев'янко Анна Семенович |
| Оператор | Ірек Хартович |
| Композитор | Володимир Сайко |
| Кінокомпанія | Леополіс |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  Росія |
| Рік | 2008 |
| Дата виходу | 18 вересня 2008 (Росія) |
| Касові збори | 245 469 464 ₽[1] |
| IMDb | ID 1124396 |
| Наступний | Ржевський проти Наполеона |
 Гітлер капут! у Вікісховищі | |
«Гітлер капут!» (рос. Гитлер капут!) — російський комедійний фільм 2008 року. Прем'єра відбулася 18 вересня. Фільм заборонений до показу в Україні.
Закінчується Друга світова війна, наближається 9 травня 1945. Російський розвідник Олександр Ісаєвич Осєчкін (Павло Дерев'янко) працює в Берліні на посаді штандартенфюрера СС Олафа Шуренберга. Шуренберг займається офісною роботою і «тусуєтся» в клубах.
Із Центру присилають радистку Зіну (Анна Семенович). Шура та Зіна закохуються одне в одного.
Мюллер (Юрій Гальцев) посилає Залізного Ганса (Олексій Огурцов) розібратися з Шуренбергом, проте останній вбиває Ганса. Борман (Юрій Стоянов) шантажує Шуренберга, обіцяючи видати, що той розвідник, якщо Шуренберг не погодиться на інтимні відносини з ним.
Шуренберг, розуміючи, що опинився на грані провалу, збирається втекти по спецканалу на Батьківщину. У цей момент Гестапо захвачує та піддає тортурам Зіну. Шуренберг шляхом обману підписує документ на її переведення від Бормана і забирає її. Вони разом нападають на Гітлера (Михайло Крилов) та Єву Браун (Ксенія Собчак), зв'язують їх та віднімають одяг. Переодягнувшись в цей одяг, вони пробують вийти з Гестапо, проте їх викривають. Вони втікають на машині (Опель) до кордону (лінії фронту). На радянському кордоні їх також не дуже радо вітають (воронок уже напоготові), і тому вони вже біжать і від фашистів, і від радянських солдат. Кузьміч (Олексій Булдаков) відкриває в стіні двері (натяк на Золотий ключик Толстого та на Аліса в Задзеркаллі Керола), через яку вони втікають в «ісконную Русь».
- Павло Дерев'янко — штандартенфюрер Олаф Шуренберг / Шура Осєчкін
- Анна Семенович — радистка Зіна
- Михайло Крилов — Адольф Гітлер
- Евеліна Бльоданс — фрау Оддо
- Юрій Стоянов — Борман
- Юрій Гальцев — Мюллер
- Анфіса Чехова — секс-шифровщиця
- Олексій Булдаков — Кузьмич
- Алексей Огурцов — Залізний Ганс
- Максим Максименко
- Юрій Михайлик
- Тіматі — 50 бундес-шилінгів
- Михайло Галустян — партизан Рабінович
- Ксенія Собчак — Єва Браун
- Ігор Гаспарян — інженер Гарік
- Ілля Олейников — підпільник
- Зоя Буряк — сутенерша
- Юрій Хвостенко — офіцер
- Артем Мануйлов — німецький офіцер
- МЕГАПОЛІС — Всемирный Karl- Marx- Stad
- Чунга-чанга (німецькою)
- Брітні Спірс — OOPS!... I did it again
- російський гімн
- Ленинград (про офіс)
- Чайковський — Лебедине озеро
- Тіматі
- Анна Семенович
- Банд'ерас — Columbia Pictures
- Гарік Сукачов
- Хенде Хох!
- Palast Orchestra
- Drum Ecstasy
- Вдоль по Питерской (німецькою)
- Who's Sorry Now?
 | Цей розділ описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (грудень 2017) |
Під час показу в Україні, що розпочався 18 вересня 2008 року[2], протягом перших вихідних фільм демонстрували на 88 екранах, що дозволило йому зібрати $779,584 і посісти 1 місце в кінопрокаті того тижня. Фільм опустився на другу сходинку українського кінопрокату наступного тижня, хоч досі демонструвався на 88 екранах і зібрав за ті вихідні ще $271,740.[3] Загалом фільм в кінопрокаті України пробув 8 тижнів і зібрав $1,451,233, посівши 10 місце серед найбільш касових фільмів 2008 року.[4]
-
Актори масових сцен фільму на вулиці Т. Костюшка у Львові, позаду головного корпусу ЛНУ ім. Івана Франка -
Знімальний майданчик фільму на розі вулиць Т. Костюшка та Січових Стрільців у м. Львові
- Велику частину фільму було знято у Львові[5][6]
- Фільм викликав хвилю критичних публікацій в пресі, а також висловлювань публічних осіб про недотримання моральних та етичних норм в фільмі, відсутності в фільмі сюжету[7]
- ↑ Гитлер, капут! // Бюллетень кинопрокатчика — Метрополитэн Медиа, 2008.
- ↑ Gitler kaput!: Release Info. imdb.com. Процитовано 13 грудня 2017. (англ.)
- ↑ Gitler kaput!: Foreign Grosses. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017. (англ.)
- ↑ 2008 Ukraine Yearly Box Office. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017. (англ.)
- ↑ Зйомки художнього фільму «Шпигун нашого часу». Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 17 січня 2011.
- ↑ Фото Львівського оперного театру під час зйомок[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Думка: «Гітлер капут!» — відсутність смаку, що не має ніякого відношення до кіно. Архів оригіналу за 27 вересня 2008. Процитовано 3 жовтня 2008.
- Волобуєв Р. Автопортрет нації [Архівовано 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] // «Афиша», 2 вересня 2008 року
- Олег Вергеліс. Самый подлый фильм. Победа Гитлера на постсоветском пространстве // Дзеркало Тижня. — 2008. — Т. 36, вип. 715 (3 жовтня). Архівовано з джерела 6 квітня 2015. Процитовано 3 жовтня 2008.
- Офіційний сайт фільму [Архівовано 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- «Гитлер капут!» на сайті IMDb (англ.)
- «Гитлер Капут!» на iLoveCinema.Ru
 | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про російський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |