Галф (провінція)
7°20′ пд. ш. 145°0′ сх. д. / 7.333° пд. ш. 145.000° сх. д.
Провінція Ґулф | |||||
---|---|---|---|---|---|
Gulf Provins | |||||
| |||||
Адм. центр | Керема | ||||
Країна | ПНГ | ||||
Регіон | Папуа | ||||
| |||||
Райони | Керема, Кікорі | ||||
Офіційна мова | ток-пісін, тоаріпі | ||||
Населення | |||||
- повне | ▲158 197 (21-ше) 2011 [1] | ||||
- густота | 4,59 осіб/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 34 472 км² (4-те) | ||||
- широта | -7.333333° | ||||
- довгота | 145° | ||||
Часовий пояс | UTC+10 | ||||
Губернатор | Хавіла Каво (2007-) | ||||
Код ISO 3166-2 | PG-GPK | ||||
| |||||
Провінція Ґулф на мапі Папуа Нової Гвінеї | |||||
|
Прові́нція Ґу́лф (англ. Gulf Province, ток-пісін Gulf Provins — укр. Затока) — провінція Папуа Нової Гвінеї, розташована на південному узбережжі країни, яке омивається затокою Папуа. Адміністративний центр — містечко Керема (6551 особа — дані за 2013 рік) — одному із найменших міст-столиць провінцій. До 1951 року провінція була розділена на дві — Ґулф та Дельта.
Провінція розташована у південній частині країни, на заході межує із провінцією Західна, на півночі — із провінціями: Південний Гайлендс і Сімбу, на північному сході — із провінціями: Східний Гайлендс і Моробе, на сході — з провінцією Центральна. На півдні омивається водами затоки Папуа. Її площа становить 34 472 км² (4-те місце)[2].
Переважна частина території провінції — рівнинна, висотою до 200 м місцевість з болотистими долинами, заплавами і дельтами річок: Пурарі, Кікорі, Турама, Вілала.
В північних та північно-східних регіонах провінції розташовані південні відроги центрально-гвінейського хребта. Тут, на кордоні з провінцією Моробе, вершини піднімаються до висоти 2700 м над рівнем моря. В північно-центральній частині провінції розташований вулкан Фавенґ (1462 м)[3].
Чотири основних племені, що населяють провінцію: Дельта-Леуте — проживають на узбережжі затоки, ведуть напівкочовий спосіб життя і вважаються ледачими. Плем'я Елема — проживають в центрі провінції, ведуть осілий спосіб життя, мають репутацію працьовитих майстрів. Камеа — проживають на кордоні із провінцією Моробе, маленькі на зріст, кремезної статури і вважаються дуже войовничими. Намау — проживають на узбережжі, відомі дивними масками чудовиськ, які використовують як предмети релігійного культу.[4] Основні мови спілкування — ток-пісін і тоаріпі.[5]
За результатами перепису населення у 2000 році чисельність жителів становила 106 898 осіб, що відповідало 21-му місцю серед провінцій країни. За переписом 2011 року населення провінції становило 158 197 осіб, що відповідало 21-му, передостанньому місцю серед всіх провінцій країни.
1980 | 1990 | 2000 | 2011 |
---|---|---|---|
64 120 | ▲68 737 | ▲106 898 | ▲158 197 |
Кожна провінція в Папуа Нова Гвінея має один або кілька районів, кожен район має кілька одиниць місцевого самоврядування (LLG).[7] Для зручності виконання перепису, використовується поділ на відділення в кордонах тих же одиниць місцевого самоврядування.[8]
Провінція Ґулф ділиться на 2 райони:
Район | Адміністративний центр |
Назва LLG[9] |
---|---|---|
Керема | Керема | Центральний Керема (сільський) |
Східний Керема (сільський) | ||
Каінтіба (сільський) | ||
Керема (міський) | ||
Котіданґа (сільський) | ||
Лакекаму-Таурі (сільський) | ||
Кікорі | Кікорі | Баймуру (сільський) |
Східний Кікорі (сільський) | ||
Ігу (сільський) | ||
Західний Кікорі (сільський) |
- ↑ Перепис населення в Папуа Новій Гвінеї (2011) Geohive
- ↑ а б Перепис населення Папуа Нової Гвінеї — (2011) City Population. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Mount Faveng (англ.)
- ↑ Namau, Koriki of Papua New Guinea. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 27 квітня 2012.
- ↑ A language of Papua New Guinea. Toaripi [Архівовано 4 лютого 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Перепис населення Папуа Нової Гвінеї (Png Nso). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Local Level Government (LLG) — одиниці місцевого самоврядування.
- ↑ National Statistical Office of Papua New Guinea. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ LLG Names List. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 26 квітня 2012.