Гальчинська сільська рада (Бердичівський район)
| Гальчинська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Житомирська округа Бердичівська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Коднянський район Бердичівський район Бердичівська міська рада | ||
| Адм. центр | с. Гальчин | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 3 січня 2019 року | ||
| Код КОАТУУ | 1820881500 | ||
| Облікова картка | Гальчинська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 15 | ||
| Голова ради | Андрійчук Володимир Олексійович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 17,057 км² | ||
| Населення | 516 | ||
| Густота | 30,25 осіб/км² | ||
| Населені пункти | 2 | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Центральна, 55, с. Гальчин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13322 | ||
| |||
Гальчинська сільська рада (Гальчинецька сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Коднянському (Солотвинському) і Бердичівському районах, Бердичівській міській раді Житомирської і Бердичівської округ, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Гальчин.
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 2 058 осіб, кількість дворів — 427[1].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 2 072 осіб, з них за статтю: чоловіків — 990, жінок — 1 082; етнічний склад: українців — 2 010, росіян — 1, євреїв — 5, поляків — 56. Кількість господарств — 421[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 616 осіб, з яких 254 чоловіки та 362 жінки[3], постійне населення — 617 осіб.
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 502 особи[4], постійне населення — 516 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,29 % |
| російська | 2,33 % |
| інші | 0,38 % |
Рада складалась з 15 депутатів та голови.
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Богдан Володимир Васильович | Сільський голова, 1947 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 01.02.2008 |
| Андрійчук Володимир Олексійович | Сільський голова, 1957 року народження, освіта | 01.06.2008 | 31.10.2010 |
| Андрійчук Володимир Олексійович | Сільський голова, 1957 року народження, освіта середня спеціальна, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[7]
Створена 1923 року в складі сіл Агатівка, Гальчинець, Сьомаки та хутора Борисівка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. У 1925 році х. Борисівка переданий до складу новоствореної Осиківської сільської ради, 4 вересня 1928 року с. Агатівка — до складу новоствореної Катеринівської сільської ради Бердичівського району Бердичівської округи[8].
Станом на 1 вересня 1946 року та 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Бердичівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гальчин та Сьомаки[9][10].
Ліквідована 3 січня 2019 року через об'єднання до складу Гришковецької селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[11].
Входила до складу Солотвинського (Коднянського, 7.03.1925 р.), Бердичівського (17.06.1925 р., 28.06.1939 р.) районів та Бердичівської міської ради (15.09.1930 р.)[8].
- ↑ Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 78. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 64. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 165. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). http://history.org.ua/. 1973. с. 131. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- ↑ Гальчинська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |