Галінічев Максим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Галінічев
Максим Галінічев нагороджується срібною медаллю на Літніх юнацьких Олімпійських іграх 2018
Максим Галінічев нагороджується срібною медаллю на Літніх юнацьких Олімпійських іграх 2018
Загальна інформація
Повне ім'я Галінічев Максим Олександрович
Громадянство Україна Україна
Народився 29 серпня 2000(2000-08-29)
Шостка[2]
Помер 10.3.2023[1]
Луганська область
Проживання Шостка
Вагова категорія легша
Зріст 170
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Юнацькі Олімпійські ігри
Срібло Буенос-Айрес 2018 До 56 кг
Галінічев Максим Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 серпня 2000(2000-08-29)
Шостка, Сумська область, Україна
Смерть 10 березня 2023(2023-03-10)[3][4] (22 роки)
Луганська область, Україна[4]
Військова служба
Роки служби 2022—2023
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Галінічев Максим Олександрович у Вікісховищі

Максим Олександрович Галінічев (29 серпня 2000 — пом. 10 березня 2023) — український боксер, призер юнацьких Олімпійських ігор 2018, та військовослужбовець Збройних сил України, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Боксом займався з десяти років.

На молодіжному чемпіонаті Європи 2017 в Анталії здобув чотири перемоги і став чемпіоном. На молодіжному чемпіонаті Європи 2018 в Розето-дельї-Абруцці здобув п'ять перемог і вдруге став чемпіоном.

2018 року на юнацьких Олімпійських іграх в Буенос-Айресі зайняв друге місце, програвши лише в фіналі Абдумаліку Халокову (Узбекистан).

2021 року на молодіжному (до 22 років) чемпіонаті Європи посів друге місце, програвши у фіналі Ахтему Закірову (Росія).

З початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну у травні 2022 року пішов добровольцем до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. На війні був двічі поранений, але щоразу повертався на фронт. 10 березня 2023 року загинув під Кремінною в Луганській області.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (20 березня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У боях з окупантами у віці 22 років загинув чемпіон Європи та призер олімпіади з боксу. sport.unian.ua (укр.). Процитовано 30 квітня 2024.
  2. ↑ На фронті загинув талановитий боксер із Шостки Максим Галиничев. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 30 квітня 2024.
  3. ↑ https://www.mk.ru/photo/gallery/33397-650247.html
  4. ↑ а б в https://www.insidethegames.biz/articles/1135245/boxer-galinichev-dies-in-battle
  5. ↑ Указ президента України №162/2024 Про відзначення державними нагородами України. 20 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галінічев_Максим_Олександрович&oldid=42606278