Гамаліївка (Шосткинський район)
| село Гамаліївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Тер. громада | Шосткинська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA59100170080042256 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 534 | ||||
| Поштовий індекс | 41132 | ||||
| Телефонний код | +380 5449 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°50′38″ пн. ш. 33°34′21″ сх. д. / 51.84389° пн. ш. 33.57250° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41132, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Гамаліївка, вул. Скоропадського, 52б | ||||
| Карта | |||||
  Гамаліївка | |||||
 Гамаліївка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Гамалі́ївка — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 534 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Гамаліївська сільська рада.
Село відоме завдяки Гамаліївському (Харлампіївому) монастирю, заснованому 1713 року.
Село Гамаліївка розташоване на березі річки Шостка (здебільшого на лівому), вище щодо течії на відстані 2,5 км лежить село Макове, нижче за течією на відстані 1 км — місто Шостка. Розташоване за 8 км від райцентру та за 2 км від залізничної станції Макове.
Біля села є кілька масивів садових ділянок.
Через село проходить автомобільна дорога Т 2502 (Р65).
Червона перев'язь з трьома позолоченими камінчиками (взята з герба Антіна Гамалії, який започаткував будівництво монастиря і іменем якого назване село) ділить герб села на 2 частини. Червону перев'язь також можна трактувати як мури навколо храму, а коштовне каміння - монастир є справжньою перлиною української архітектури. У верхній зеленій частині зображений домінант монастиря - собор Різдва-Богородиці Гамаліївського (Харлампіївого) монастиря. У нижній синій - герб родина Скоропадських, які після Гамалії стали власниками села і опікувалися розбудовою монастиря. В рамках цього герба три стріли можна трактувати як три представники родини, поховані на території обителі: гетьман Іван Скоропадський, його дружина Анастасія Маркович та дочка Уляна. Синій колір - монастир закладено поблизу криниці живої води на лівому березі річки Шостки, біля дубини (зелений колір).
У 2-й половині XVII століття козак Степан Бугай захопив землі на річці Шостці, лівій притоці р. Десни. Генеральний осавул Антін Андрійович Гамалія відкупив у нього це займище, спорудив на річці млина і біля нього осадив слобідку, яка отримала назву від його прізвища[1].
Після 1709 року слобода перейшла у власність Скоропадських.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 645 осіб, з яких 279 чоловіків та 366 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 531 особа.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 88,58 % |
| російська | 11,05 % |
| білоруська | 0,37 % |
Біля села (в будівлях колишнього монастиря) міститься Шосткинська виправна колонія № 66. Начальник колонії — Зюзько Олександр Миколайович. У різні роки установу очолювали: А. М. Парфентьєв, А. Є. Чмир, М. Г. Букус, В. С. Деркач, Я. І. Кіс, Г. О. Глущенко[5].
Діє вечірня (змінна) школа при Шосткинській виправній колонії № 66. Директор — Матюшенко Олександр Миколайович.
- ↑ Гамаліївський Харлампіїв монастир // Віктор Вечерський. Монастирі Чернігово-Сіверщини. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Тюремний портал. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 16 жовтня 2013.