Пирогівка (Шосткинський район)
| село Пирогівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Тер. громада | Шосткинська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA59100170280064117 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 596 | ||||
| Поштовий індекс | 41123 | ||||
| Телефонний код | +380 5449 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°54′46″ пн. ш. 33°16′51″ сх. д. / 51.91278° пн. ш. 33.28083° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
123 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41121, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Богданівка | ||||
| Карта | |||||
  Пирогівка | |||||
 Пирогівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Пирогі́вка — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 596 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Богданівська сільська рада.
Село Пирогівка розташоване на лівому березі річок Десни і Шостки. На відстані 1,6 км по автодорозі на південний схід знаходиться село Богданівка, на відстані 4,2 км по автодорозі на південний захід знаходиться село Собич, на відстані 3,7 км на північ розташоване село Путивськ, яке відноситься до Чернігівської області. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходять автомобільна дорога Т 2502 (Р65) і залізниця, станція Пирогівка. Завдяки лісам та річці Десна з її піщаним пляжем, а також зручному географічному положенню, ця місцевість популярна для туристичної галузі. У лісах поблизу Пирогівки простягається курортна зона, де розташовані заміські комплекси, бази відпочинку та дитячий табір.
На гербі зображений пиріг (герб є промовистим). Під ним зображені рюкзак та спінінг що символізують курортну зону та туризм у селі (село є найтуристичнішим місцем Шостинської громади).
Село повинно бути дуже старим, оскільки недалеко від Пирогівки існує перевіз через Десну, відомий вже в грамоті 1552 р., де він називається Путивльським. Поблизу села знайдено два поселення епохи неоліту, IV—III тис. до н. е.
У лютому 1664 році неподалік села відбулась так звана Пирогівська битва московсько-українських військ князя Григорія Ромодановського та лівобережного гетьмана Івана Брюховецького з польською армією короля Яна II Казимира.
Перше свідчення про Пирогівку міститься в універсалі гетьмана Дем'яна Многогрішного 1669 р. за яким надана трилітня слобода побудованого тут водяного млина. В ті часи село належало Скоропадським. В 1732 р. царську грамоту на село отримав Холодович. Але це не сподобалося новгород-сіверським ченцям, які претендували на половину Пирогівки.
Покровська церква збудована козаками на початку у 1650-х рр. на підвищеному лівому, дюнному березі річки Шостки. Вона зображена разом з дзвіницею на старому, тривіковому плані, складеному в день битви москалів зі шведами за переправу через Десну 26 жовтня 1708 р. біля села Пирогівка.
У 1943 р., під час Німецько-радянської війни у Пирогівці була створена Дніпровська військова флотилія.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 710 осіб, з яких 301 чоловік та 409 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 610 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 79,19 % |
| російська | 10,40 % |
| циганська | 9,90 % |
| білоруська | 0,17 % |
| інші | 0,34 % |
Село відоме завдяки дерев'яній Покровській церкві, збудованій у 1777 р. (цього року власник села Пирогівки воронізький бунчуковий товариш Матвій Іванович Холодович (1710-1783) оновив Покровську церкву, він значно видовжив її вгору, зробив вищою за дзвіницю[4]), та її дзвіниці XIX ст. Церква у Пирогівці — це зразок звичайного дерев'яного сільського храму, яких на Лівобережній Наддніпрянщині колись були сотні, а сьогодні залишились одиниці.
- Дибо Володимир Антонович — радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук, професор, академік РАН. Фахівець у галузі порівняльно-історичного мовознавства, один із засновників Московської школи компаративістики.
- Перший млин на річці Шостці був збудований в 1669 р. біля села Пирогівки. Його збудували власним коштом мельники Сава та Ярема. Млин був з одним мучним колом. Мельники пустили воду на коло в 20-х числах липня 1669 р. й отримали від гетьмана Дем’яна Многогрішного пільговий універсал щодо звільнення під податку на три місяці. Пирогівський млин, мабуть, є єдиним в Україні, що має малюнок 1708 р.[5]
- На колишньому хуторі Абичай існував вапняний завод, єдиний на крейдяних горах по Десні.[6]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кириєвський В'ячеслав. Десять церков Воронізької сотні в селах: Клишки, Чепліївка, Лушники, Собич, Пирогівка, Богданівка, Ображіївка, Локотки, Миронівка, Макове
- ↑ Пирогівський млин на річці Шостці
- ↑ Придеснянський хутір Гамаліївського монастиря