Перейти до вмісту

Ганнівка (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Ганнівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Народицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060150140062579 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 39 (2001)
Площа 0,429 км²
Густота населення 90,91 осіб/км²
Поштовий індекс 11404[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°08′55″ пн. ш. 29°02′39″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Свято-Миколаївська, 175, сел. Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401
Карта
Ганнівка. Карта розташування: Україна
Ганнівка
Ганнівка
Ганнівка. Карта розташування: Житомирська область
Ганнівка
Ганнівка
Мапа
Мапа

Га́ннівка (раніше також Аннівка) — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 39 осіб (2001).

Населення

[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 162 мешканці, дворів — 23[2], у 1906 році — 176 жителів, дворів — 23[3], у 1923 році — 186 мешканців, дворів — 35[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 117 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 39 осіб[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття — село Народицької волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 25 верст від Овруча. Входило до православної парафії в Любарці (9 верст)[2][6].

У 1906 році — сільце Народицької волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Овруч становила 25 верст, до волосного центру містечка Народичі — 5 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Овручі[3].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Хуторо-Розсохівської (згодом — Розсохівська) сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Народицького району Коростенської округи[7]. Розміщувалося за 6 верст від районного центру міст. Народичі та за 3 версти — від центру сільської ради, хутора Розсохівський[4].

5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Любарській сільській раді Народицького району Житомирської області. 15 січня 1982 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 19 «Про зміну адміністративно-територіального поділу Народицького району», село включене до складу відновленої Розсохівської сільської ради Народицького району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Овруцького району, 4 січня 1965 року — до складу Малинського району, 5 лютого 1965 року повернуте до складу Овруцького району, 8 січня 1966 року — до складу відновленого Народицького району[7].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[8]. 24 травня 2007 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, внаслідок ліквідації Розсохівської сільської ради село підпорядковане Народицькій селищній раді Народицького району.

6 серпня 2015 року увійшло до складу новоутвореної Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, у складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 13 липня 2020.
  2. а б Annówka 6.) A., wś… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 34. (пол.)
  3. а б Анновка // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 122. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  6. Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 335. Процитовано 6 листопада 2024.
  7. а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 241, 594. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  8. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 6 листопада 2024.
  9. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  10. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]