Перейти до вмісту

Ганнівка (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Ганнівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Народицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060150140062579
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 39 (2001)
Площа 0,429 км²
Густота населення 90,91 осіб/км²
Поштовий індекс 11404[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°08′55″ пн. ш. 29°02′39″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Свято-Миколаївська, 175, сел. Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401
Карта
Ганнівка. Карта розташування: Україна
Ганнівка
Ганнівка
Ганнівка. Карта розташування: Житомирська область
Ганнівка
Ганнівка
Мапа
Мапа

Га́ннівка (раніше також Аннівка) — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 39 осіб (2001).

Населення

[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 162 мешканці, дворів — 23[2], у 1906 році — 176 жителів, дворів — 23[3], у 1923 році — 186 мешканців, дворів — 35[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 117 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 39 осіб[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття — село Народицької волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 25 верст від Овруча. Входило до православної парафії в Любарці (9 верст)[2][6].

У 1906 році — сільце Народицької волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Овруч становила 25 верст, до волосного центру містечка Народичі — 5 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Овручі[3].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Хуторо-Розсохівської (згодом — Розсохівська) сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Народицького району Коростенської округи[7]. Розміщувалося за 6 верст від районного центру міст. Народичі та за 3 версти — від центру сільської ради, хутора Розсохівський[4].

5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Любарській сільській раді Народицького району Житомирської області. 15 січня 1982 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 19 «Про зміну адміністративно-територіального поділу Народицького району», село включене до складу відновленої Розсохівської сільської ради Народицького району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Овруцького району, 4 січня 1965 року — до складу Малинського району, 5 лютого 1965 року повернуте до складу Овруцького району, 8 січня 1966 року — до складу відновленого Народицького району[7].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[8]. 24 травня 2007 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, внаслідок ліквідації Розсохівської сільської ради село підпорядковане Народицькій селищній раді Народицького району.

6 серпня 2015 року увійшло до складу новоутвореної Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, у складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 13 липня 2020.
  2. а б Annówka 6.) A., wś… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 34. (пол.)
  3. а б Анновка // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 122. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  6. Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 335. Процитовано 6 листопада 2024.
  7. а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 241, 594. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  8. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 6 листопада 2024.
  9. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.
  10. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 листопада 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]