Ганс Гінкель
Ганс Гінкель | |||||
---|---|---|---|---|---|
нім. Hans Hinkel | |||||
Народився | 22 червня 1901[1] Вормс, Велике герцогство Гессенське, Німецький Райх | ||||
Помер | 8 лютого 1960[1] (58 років) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН | ||||
Країна | Німеччина | ||||
Діяльність | політик, журналіст | ||||
Галузь | політика[2] і журналістика[2] | ||||
Alma mater | Боннський університет | ||||
Знання мов | німецька[3] | ||||
Членство | СС[4], Militant League for German Cultured, Bonner Burschenschaft Germaniad[5] і Freikorps Oberlandd | ||||
Посада | депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd | ||||
Військове звання | Группенфюрер СС | ||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1923)[4] і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1945) | ||||
Нагороди | |||||
Ганс Гінкель (нім. Hans Hinkel; 22 червня 1901, Вормс — 8 лютого 1960, Геттінген) — німецький журналіст, один з керівників нацистської пропаганди, групенфюрер СС, депутат Рейхстагу.
Народився в сім'ї фабриканта.
В період з 1919 по 1923 роки вивчав державні науки та філософію в Боннському і Мюнхенському університетах.
У 1920 році став членом Добровольчого корпусу «Оберланд», де брав активну участь в антифранцузькому русі в Рурі.
4 жовтня 1921 року вступив в НСДАП (№ 287). За свою діяльність 21 березня 1923 заарештований французькою окупаційною владою, що лише спонукало Хінкеля більш активно брати участь в житті партії. У 1923 залишає Фрайкор.
9 листопада 1923 го бере участь у Пивному путчі, під час якого отримує поранення. Як учасник ходи отримав тюремний термін. Після звільнення з 1924 по 1925 роки був головним редактором націоналістичної Верхньо-баварської щоденної газети.
З 1928 співпрацював з нацистським виданнями. З жовтня 1930 став співробітником відділу берлінського «Фелькішер Беобахтер», незабаром очолив «особисте» видавництво Йозефа Геббельса «Ангріф» і став керівником пропаганди гау Великий Берлін. З цього часу Ганс Хінкель став найближчим соратником Геббельса.
14 вересня 1930 року обирається депутатом рейхстагу від Потсдама. Після приходу НСДАП до влади 30 січня 1933 року призначений державним комісаром в Міністерстві науки, мистецтв і народної освіти Пруссії. Також із 22 вересня стає одночасно і генеральним секретарем Імперської палати культури та керівником Товариства німецької культури. У липні 1935 року отримав ранг спеціального уповноваженого.
З початком Другої світової війни за програмою Імперського міністерства пропаганди керував конфіскацією та вивезенням культурних цінностей з території Польщі. З 1943 року імперський директор кіномистецтва при Імперському міністерстві пропаганди.
Після війни арештований американськими військами, перебував у концентраційному таборі Дахау, а потім був переданий польській владі, де в 1947 році був засуджений за конфіскацію культурних цінностей.
У 1952 році звільнений і повернувся в ФРН.
8 лютого 1960 року помер в Геттінгені.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- ↑ Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
- Залесский К.А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М. : Эксмо, 2005. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
- Народились 22 червня
- Народились 1901
- Уродженці Вормса
- Померли 8 лютого
- Померли 1960
- Померли в Геттінгені
- Випускники Боннського університету
- Группенфюрери СС
- Члени НСДАП
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Нагороджені Орденом Крові
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Депутати рейхстагу (Веймарська республіка)
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Члени Фрайкору