Перейти до вмісту

Ганс Ґюнтер Адлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адлер.
Ганс Ґюнтер Адлер
нім. Hans Günther Adler
Ім'я при народженнінім. Hans Günther Adler
Народився2 липня 1910(1910-07-02)[1][2][…]
Прага, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][4][…]
Помер21 серпня 1988(1988-08-21)[1][2][…] (78 років)
Лондон, Велика Британія[1][4]
Країна Австрія[6]
 Цислейтанія
 Чехія[6]
 Велика Британія[6]
Діяльністьписьменник, історик, філософ, соціолог
Alma materКарлів університет і філософський факультет Німецького університету в Празіd[5]
Magnum opusQ87114715?
ЧленствоБаварська академія витончених мистецтв
У шлюбі зBettina Adlerd[7]
ДітиJeremy Adlerd[6]
Нагороди

Г. Ґ. А́длер[8] (нім. H. G. Adler), власне Ганс Ґюнтер Адлер (нім. Hans Günther Adler) (2 липня 1910, Прага, Австро-Угорщина — 21 серпня 1988, Лондон) — австрійський письменник, історик, свідок Голокосту,[9], який з 1947 року мешкав у Лондоні. Г. Ґ. Адлер став відомий завдяки своїй науковій праці «Терезієнштадт 1941—1945. Обличчя примусової спільноти» (Theresienstadt 1941—1945, Das Antlitz einer Zwangsgemeinschaft). Цей твір досі вважають однією з ключових праць про Голокост[10][11]. 2017 року вийшло друком англійське видання цієї праці.[12]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї палітурника, вивчав музику, мистецтво, літературу, філософію та психологію. Після закінчення університету в 1935 році працював у будинку культури Urania у Празі та на радіо.

8 лютого 1942 року був депортований до Терезинського гетто, звідки 14 жовтня 1944 року разом зі своєю дружиною та її матір'ю був доправлений до Аушвіцу, де обидві жінки відразу після прибуття були вбиті нацистами в газовій камері. Під час голокосту загинули 16 членів родини Адлера, зокрема й батьки. Сам Адлер 28 жовтня 1944 року був відправлений з Освенцима до Бухенвальда, звідки його було звільнено 13 квітня 1945 року.

Потім Адлер повернувся до Праги, де він працював учителем, а згодом мав посаду в Єврейському музеї, писав праці з історії Голокосту.

У лютому 1947 року Адлер емігрував до Великої Британії . У 1955 році видав фундаментальну працю «Терезієнштадт. 1941—1945. Обличчя примусової спільноти». Усього написав 26 книг (історія, філософія, теологія, поезія, проза). З 1973 до 1985 року очолював ПЕН-центр німецькомовних письменників-емігрантів.

Твори

[ред. | ред. код]

Проза

[ред. | ред. код]
  • Unser Georg und andere Geschichten. Bergland, Wien 1961.
  • Eine Reise.[13][14] Erzählung. Bibliotheca christiana, Bonn 1962; Aufbau Taschenbuch, Berlin 2002, ISBN 3-7466-1854-1.
  • Der Fürst des Segens. Parabeln, Betrachtungen, Gleichnisse. Bibliotheca christiana, Bonn 1964.
  • Sodoms Untergang. Bagatellen. Bibliotheca christiana, Bonn 1965.
  • Panorama. Roman in 10 Bildern. Walter, Olten 1968; Zsolnay, Wien 2010, ISBN 978-3-552-05489-9.
  • Ereignisse. Kleine Erzählungen und Novellen. Walter, Olten 1969.
  • Kontraste und Variationen. Essays. Echter, Würzburg 1969.
  • Hausordnung. Wortlaut und Auslegung. Wiener Journal, Wien 1988, ISBN 3-900379-24-6.
  • Die unsichtbare Wand.[15] Roman. Zsolnay, Wien 1989; Aufbau Taschenbuch, Berlin 2003, ISBN 3-7466-1139-3.
  • Der Wahrheit verpflichtet. Interviews, Gedichte, Essays. Hrsg. v. Jeremy Adler. Bleicher, Gerlingen 1998, ISBN 3-88350-660-5.
  • Gesammelte Erzählungen in fünf Bänden:
    • Ereignisse. Gesammelte Erzählungen Band 3. Видавництво. v. Jeremy Adler, Franz Hoheneder und Helmuth A. Niederle. Löcker, Wien 2017, ISBN 978-3-85409-813-3.
    • Schuldig und Unschuldig. Gesammelte Erzählungen Band 4. Hrsg. v. Jeremy Adler, Franz Hoheneder und Helmuth A. Niederle. Löcker, Wien 2017, ISBN 978-3-85409-793-8.

Поезія

[ред. | ред. код]
  • Fenster. Sechs Gedichte. Alphabox, London 1974, ISBN 0-904504-00-X.
  • Buch der Freunde. Stimmen über den Dichter und Gelehrten mit unveröffentlichter Lyrik. Hrsg. von Willehad P. Eckert und Wilhelm Unger. Wienand, Köln 1975, ISBN 3-87909-062-9
  • Viele Jahreszeiten. Dürer, München 1975.
  • Spuren und Pfeiler. Alphabox, London 1978.
  • Transsubstantations. 1978.
  • Zeiten auf der Spur. 1978.
  • Blicke. Gedichte 1947—1951. Europäische Ideen, Berlin 1979, ISBN 3-921572-41-X.
  • Stimme und Zuruf. Knaus, Hamburg 1980, ISBN 3-8135-7899-2.
  • Andere Wege. Gesammelte Gedichte.[16] Drava, Klagenfurt 2010, ISBN 978-3-85435-625-7.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
Г. Ґ. Адлер: Терезієнштадт (1955)
  • Theresienstadt 1941—1945. Das Antlitz einer Zwangsgemeinschaft. J.C.B Mohr (Paul Siebeck), Tübingen 1955. (репринт: Wallstein, Göttingen 2005, 2012, 2018 ISBN 978-3-89244-694-1; Wissenschaftliche Buchgesellschaft WBG, Darmstadt 2013)
  • Der Kampf gegen die «Endlösung der Judenfrage». Bundeszentrale für Heimatdienst, Bonn 1958.
  • Die Juden in Deutschland. Von der Aufklärung bis zum Nationalsozialismus. Kösel, München 1960. (Piper, München 1987, ISBN 3-492-10766-4)
  • Die Erfahrung der Ohnmacht. Beiträge zur Soziologie unserer Zeit. EVA, Frankfurt am Main 1964.
  • Der verwaltete Mensch. Studien zur Deportation der Juden aus Deutschland. Mohr, Tübingen 1974, ISBN 3-16-835132-6.
  • Die Freiheit des Menschen. Aufsätze zur Soziologie und Geschichte. Mohr, Tübingen 1976, ISBN 3-16-838682-0.
  • Vorschule für eine Experimentaltheologie. Betrachtungen über Wirklichkeit und Sein. Steiner, Stuttgart 1987, ISBN 3-515-04772-7.
  • Der Wahrheit verpflichtet. Interviews, Gedichte, Essays. Видавництво. von Jeremy Adler. Bleicher, Gerlingen 1998, ISBN 3-88350-660-5.
  • Nach der Befreiung: Ausgewählte Essays zur Geschichte und Soziologie. Hrsg. und mit einem Nachwort von Peter Filkens. Konstanz University Press, Paderborn 2013, ISBN 978-3-86253-041-0.
  • Orthodoxie des Herzens, Ausgewählte Essays zu Literatur, Judentum und Politik. Видавництво. und mit einem Nachwort von Peter Filkens. Konstanz University Press, Paderborn 2014, ISBN 978-3-86253-055-7.
  • Die Dichtung der Prager Schule. Mit einem Vorwort von Jeremy Adler, Wuppertal 2010, ISBN 978-3-938375-36-5; erstmals erschienen in: Manfred Wagner (Hrsg.): Im Brennpunkt: ein Österreich. 14 Beiträge auf der Suche nach einer Konstante. Europa, Wien 1978, S. 67–98

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118500708 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б Studenti pražských univerzit 1882–1945
  6. ↑ а б в г Catalog of the German National Library
  7. ↑ Hans Gunther Adler / T. Gallagher — London: Times Media, 1988. — Iss. 63167. — P. 12. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
  8. ↑ Саме так Ганс Ґю́нтер А́длер підписував свої книжки.
  9. ↑ Gedenkstätte Buchenwald. H.G. Adler 1910 (Prag) – 1980 (London) Pädagoge, Historiker, Schriftsteller „Solange wir urteilen, leben wir noch. Aber an der Trauer sterben wir.“ (нім.). Gedenkstätte Buchenwald. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  10. ↑ Brockhaus Enzyklopädie, Band 18, 1973, s. Theresienstadt, S. 635.
  11. ↑ Vojtěch Blodig, Pamatník Terezín (23 лютого 2016). Nationalsozialismus/ W. Benz: Theresienstadt. H-Soz-Kult (H-Net) and Arbeitskreis Historische Friedens- und Konfliktforschung. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  12. ↑ Peter Filkens (12 липня 2017). The Coerced Community of Theresienstadt (englisch) . Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  13. ↑ Marcel Atze. Die Reise findet statt, um brennende Fragen zu lösen. Zur Neuauflage von H. G. Adlers Roman „Eine Reise“ nebst einer Anmerkung zu W. G. Sebalds „Luftkrieg und Literatur“. litertaurkritik.de. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  14. ↑ Lothar Müller (27 листопада 1999). Das Böse ist nicht banal (нім.). FAZ.
  15. ↑ Fabian Kettner. Die unsichtbare Wand. Anmerkungen zu H. G. Adlers Werk (нім.). literaturkritik.de. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  16. ↑ Fabian Kettner. Der Adler ist gelandet „Andere Wege“: Die Gedichte H.G. Adlers liegen erstmals in einer Gesamtausgabe vor (нім.). liertaturkritik.de. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 25 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс_Ґюнтер_Адлер&oldid=37585553