Перейти до вмісту

Ган Ніна Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ган Ніна Сергіївна
Народження27 червня (10 липня) 1913 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сердобськ, Саратовська губернія, Російська імперія
Смерть5 лютого 1976(1976-02-05) Редагувати інформацію у Вікіданих (62 роки)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняПензенське художнє училищеd (1938Редагувати інформацію у Вікіданих і Київський державний художній інститут (1947Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, педагог
ВчительГорюшкін-Сорокопудов Іван Силович Редагувати інформацію у Вікіданих, Шовкуненко Олексій Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих, Кричевський Федір Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих, Шаронов Михайло Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих і Єлева Костянтин Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніДухота Василь Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих, Титаренко Ельвіра Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих і Задорожна Людмила Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникПензенське художнє училищеd Редагувати інформацію у Вікіданих і Київський державний художній інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зКазанцев Анатолій Вікторович Редагувати інформацію у Вікіданих

Ніна Сергіївна Ган (нар. 10 липня 1913, Сердобськ — пом. 5 лютого 1976, Київ) — українська радянська художниця і педагог; член Спілки радянських художників України з 1947 року. Дружина художника Анатолія Казанцева[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 27 червня [10 липня] 1913(19130710) року у місті Сердобську Саратовської губернії Російської імперії (нині Пензенська область, Росія). Протягом 1935—1938 років навчалася у Пензенському художньому училищі у Івана Горюшкіна-Сорокопудова; у 1938—1941 роках — у Київському художньому інституті. З 1941 по 1944 викладала у Пензенському художньому училищі, у 1944—1947 роках продовжила навчання у Київському художньому інституті. Її педагогами були зокрема Олексій Шовкуненко, Федір Кричевський, Михайло Шаронов, Костянтин Єлева. Дипломна робота — картина «Материнство» (керівник Олексій Шовкуненко).

У 1947—1953 роках викладала у Київському державному училищі прикладного мистецтва; з 1953 року — у Київському художньому інституті. Жила у Києві, в булинку на вулиці Московській, № 55 (нині вулиця Генерала Алмазова, № 1), квартира № 13. Померла у Києві 5 лютого 1976 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала у галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Щастя» (1947);
  • «Гобелен готовий» (1949; Національний музей у Львові);
  • «Акуліна» (1961);
  • «Натюрморт. Українська кераміка» (1962);
  • «Море» (1963);
  • «Катя Петриченко — студентка Київського промислового технікуму» (1964);
  • «Гурзуф» (1965).

Авторка книги для студентів «Курс пластичної анатомії людини» (Київ, 1965).

Брала участь у виставках з 1935 року, всеукраїнських — з 1947 року.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]