Гапоненко Володимир Іванович
Володимир Іванович Гапоненко | |
---|---|
![]() | |
Народився |
20 грудня 1969 Сквира, Україна |
Помер |
8 січня 2020 (50 років) Тегеран, Іран ·Збиття Boeing 737 під Тегераном |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Громадянство |
![]() |
Національність | українець |
Діяльність | льотчик |
Відомий завдяки | Командир Boeing 737—800. |
Alma mater | Кіровоградське вище льотне училище цивільної авіації |
Нагороди |
![]() |
Володимир Іванович Гапоненко (нар. 20 грудня 1969, Сквира — пом. 8 січня 2020, Тегеран) — український льотчик.[1] Пілот авіакомпанії Міжнародні авіалінії України[2] Командир екіпажу рейсу PS752 Boeing 737.[3] Герой України.
Володимир Гапоненко у 1987 році вступив до Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації (нині Кропивницька льотна академія Національного авіаційного університету), яке закінчив у 1992 році, за фахом «Експлуатація повітряного транспорту» за спеціалізацією «Повітряна навігація». Інженер-штурман[4].
З 1992 року розпочав роботу в Борисполі на посаді штурмана літака Ту-134. За інформацією Міжнародних авіаліній України, Гапоненко мав 11600 годин нальоту на літаках Boeing 737, в тому числі 5500 годин у якості командира повітряного судна[5].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/a6/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%28W%29.jpg/170px-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_%28W%29.jpg)
8 січня 2020 року загинув в результаті збиття літака Boeing 737 рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» ракетами Протиповітряної оборони Ірану[6]. За словами офіційних представників Ірану, причиною трагедії став людський фактор.
Похований на Берковецькому кладовищі у Києві разом із пілотом-інструктором літака Олексієм Наумкіним (ділянка № 86, 50°29′19″ пн. ш. 30°23′41″ сх. д. / 50.4887278° пн. ш. 30.3947389° сх. д.).
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 грудня 2020, посмертно) — за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку[9]
У місті Київ вулицю Анатолія Пантелькіна перейменували на вулицю Володимира Гапоненка.[10]
- ↑ Опублікували імена екіпажу літака, який розбився у Тегерані [Архівовано 12 січня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ ЕКІПАЖ РЕЙСУ PS752. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Серед загиблих внаслідок авіакатастрофи в Тегерані — випускник кропивницької «льотки». Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Що відомо про загиблих авіарейсу Тегеран-Київ. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Ким були загиблі в авіакатастрофі в Ірані українці?. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Президент Ірану про збитий літак МАУ: глибоко шкодуємо. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
- ↑ Дружина просила не летіти: що відомо про загиблого командира літака, який розбився в Ірані. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Боярчанин Володимир Гапоненко був командиром літака, який розбився в Ірані. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 29 грудня 2020 року № 600/2020 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 18 січня 2024.
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 207 29 грудня 2020 |
Наступник: |
Філіпчук Ігор Ярославович | Лихно Денис Михайлович |