Перейти до вмісту

Філіпчук Ігор Ярославович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ігор Ярославович Філіпчук
 Солдат
Загальна інформація
Народження11 жовтня 1982(1982-10-11)
Пожарки
Смерть14 серпня 2014(2014-08-14) (31 рік)
Хрящувате
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоСороковий
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філіпчук.

І́гор Яросла́вович Філіпчу́к (11 жовтня 1982 — 14 серпня 2014) — солдат батальйону «Айдар», псевдо «Сороковий». Герой України (посмертно).

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в селі Пожарки (Рожищенський район, Волинська область); закінчив місцеву школу. Проживав з батьками в м. Луцьку. Працював на автомобільному підприємстві. В складі групи швидкого реагування Самооборони Майдану Волині Ігор охороняв громадський порядок в області, їздив на українсько-білоруський кордон.

З початком бойових дій записався до батальйону «Айдар». У складі підрозділу двічі штурмував Вегунський роз'їзд і Красне.

14 серпня 2014 року, о 06:00 ранку, на український підрозділ під Хрящуватим в атаку пішли проросійські сили у складі 2 танків і піхоти, за словами Ореста Каракевича — російського спецназу[1]. Орест з побратимом «Старшиною» зупинив піхоту вогнем підствольних гранатометів, боєць Микола Борода («Пітбуль») кулеметним вогнем відсік решту піхоти, через що ворожі танкісти розгубились[1]. Ігор Філіпчук підбив один з танків — для цього він тричі виходив з укриття та здійснював постріл із РПГ, за третім разом вже пошкоджений танк здійснив постріл у відповідь, через який Ігор загинув. При виконанні бойового завдання загинули Олександр Колотвін, Дмитро Дібрівний, Іван Качур, Пилип Слободенюк, Руслан Кушов, Ігор Філіпчук, Володимир Юричко, працівник «Айдару» Володимир Зюзь.

Похований у с. Гаразджа Луцького району Волинської області 17 серпня 2014 року.

Без Ігоря лишились батьки та сестра.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (3 грудня 2020, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2]
  • Орден «За мужність» III ст. (27 червня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі'[3]
  • Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • В м. Луцьку по вулиці Берестова на фасаді будинку, де проживав Ігор Філіпчук, відкрито меморіальну дошку на його честь.
  • Почесний громадянин міста Луцька (рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1).
  • 2 грудня 2021 року на фасаді школи-гімназії в селі Пожарки відкрито меморіальну дошку Ігорю Філіпчуку.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 41.
  • Вшановується 14 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Айдар - батальйон Героїв. Одинадцять днів важкого бою. Фото. Гал-інфо. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
  2. ↑ Указ Президента України від 3 грудня 2020 року № 536/2020 «Про присвоєння І.Філіпчуку звання Герой України»
  3. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав 18 разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 206
3 грудня 2020 		Наступник:
Атрашкевич Едуард Юрійович Гапоненко Володимир Іванович
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філіпчук_Ігор_Ярославович&oldid=42401900