Гарячий сніг

Гарячий сніг
рос. «Горячий снег»
Жанр	драма військовий фільм
Режисер	Гавриїл Єгіазаров
Сценарист	Юрій Бондарєв Євген Григор'єв Гавриїл Егіазаров
На основі	Hot Snowd
У головних ролях	Георгій Жжонов Анатолій Кузнецов Вадим Спиридонов Борис Токарєв Микола Єременко Тамара Седельникова Юрій Назаров Араїк Бабаджанян Олексій Панькин Валентин Грачов
Оператор	Федір Добронравов
Композитор	Альфред Шнітке
Художник	Василь Голіков
Кінокомпанія	«Мосфільм»
Тривалість	105 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1972
IMDb	ID 0212194

«Гарячий сніг» (рос. «Горячий снег») — радянський односерійний художній фільм про Німецько-радянську війну, знятий у 1972 році за однойменним романом Юрія Бондарєва режисером Гавриїлом Єгіазаровим.

Сюжет

Фільм розповідає про один з епізодів битви на підступах до Сталінграда, а саме про Котельниковську оборонну операцію, у якій в повній мірі проявилися стійкість і сила духу радянських солдатів.

Під Сталінградом оточено 330-тисячне угрупування німецьких військ фельдмаршала Паулюса. Для розриву кільця Гітлер відправляє в бій добірні танкові частини — так званий «танковий кулак» під командуванням фельдмаршала Манштейна. Радянським військам віддано наказ за всяку ціну зупинити наступ.

Батарея під командуванням лейтенанта Дроздовського (Микола Єременко) після тривалого марш-кидка в грудневу холоднечу окопалася на піхотних позиціях дивізії полковника Дєєва (Вадим Спиридонов) для стрільби прямою наводкою. Попереду припинилися розриви, і настала тривожна тиша. Це означає, що німецькі танки прорвали оборону і рухаються на батарею. Після авіанальоту Ю-88 зав'язався кровопролитний бій. Убито багато бійців артилерійських розрахунків, медсестра, поранений комбат. Німецькі танки прорвалися через позицію батареї, але з великими втратами.

На наступний день армія генерала Безсонова (Георгій Жженов) перейшла в контратаку. Від батареї і стрілецького батальйону, які тримали оборону на плацдармі біля річки Мишкова, залишилося в живих лише сім бійців. Командувач армією генерал-лейтенант Бессонов вручає кожному з живих орден Червоного Прапора зі словами: «Спасибі за підбиті танки… Спасибі… Спасибі… Все, що можу».

Сюжет в деталях відрізняється від канонічного — деякі сцени, реалізовані в романі, у фільмі не знаходять втілення (наприклад, пошуки зниклої розвідувальної групи після танкової атаки; думки Кузнецова; вирізаний ряд побутових моментів).

У ролях

• Георгій Жжонов — Петро Олександрович Бессонов, генерал-лейтенант, командувач армією
• Анатолій Кузнецов — Віталій Ісайович Веснін, дивізійний комісар, член військової ради армії
• Вадим Спиридонов — Дєєв, полковник, командир дивізії
• Борис Токарєв — Микола Кузнецов, лейтенант, командир вогневого взводу
• Микола Єременко — Володимир Дроздовський, командир батареї, лейтенант
• Тамара Седельникова — Таня (в романі її звали Зоя), санінструктор
• Юрій Назаров — Уханов, старший сержант, командир гармати
• Араїк Бабаджанян — Давлатян, лейтенант
• Олексій Панькин — Чубариков, молодший сержант
• Валентин Грачов — Нечаєв, сержант
• Костянтин Тиртов — Рубін, їздовий
• Михайло Стрелков — Чібісов, артилерист
• Олександр Кавалеров — Сергуненков, їздовий
• Альберт Дорожко — Євстигнєєв, сержант
• Болот Бейшеналієв — Касимов
• Ігор Лєдогоров — Осін, полковник, начальник контррозвідки
• Харій Швейц — Тітков
• Олександр Зимін — Тарасенко
• Борис Сморчков — Вася, піхотинець
• Анатолій Ігнатко — Святкин, зв'язківець
• Владлен Бірюков — Скорик, старшина
• Олександр Аржиловський — Голованов, старшина
• Геннадій Корольков — Аржемачев, лейтенант
• Валентин Іванов — Божичко, майор
• Лев Золотухін — Яценко, генерал
• Олександр Воєводін — Бєлєнький, молодший лейтенант
• Борис Руднєв — розвідник
• Олександр Лебедєв — шофер полковника Осіна (в титрах не вказаний)
• Михайло Бочаров — полковник (в титрах не вказаний)

Знімальна група

• Сценарій: Юрій Бондарєв, Євген Григор'єв, Гавриїл Егіазаров
• Постановка: Гавриїл Єгіазаров
• Головний оператор: Федір Добронравов
• Головний художник: Василь Голіков
• Композитор: Альфред Шнітке