Гастон Ейскенс
Гастон Ейскенс Gaston Eyskens | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
11 серпня 1949 — 8 червня 1950 року | |||
Монарх: | Леопольд III | ||
Попередник: | Поль-Анрі Спаак | ||
Наступник: | Жан Дювьєсар | ||
| |||
26 червня 1958 — 25 квітня 1961 року | |||
Монарх: | Леопольд III | ||
Попередник: | Ахіль ван Аккер | ||
Наступник: | Тео Лефевр | ||
| |||
17 червня 1968 — 26 січня 1973 року | |||
Монарх: | Бодуен I | ||
Попередник: | Поль ван ден Буйнантс | ||
Наступник: | Едмон Лебюртон | ||
Народження: |
1 квітня 1905 Лір, Антверпен, Бельгія | ||
Смерть: |
3 січня 1988 (82 роки) Левен, Бельгія | ||
Країна: |
![]() ![]() | ||
Релігія: |
католицька церква ![]() | ||
Освіта: |
Левенський католицький університет Колумбійський університет | ||
Партія: |
Католицький блок; Соціально-християнська партія; Християнська народна партія | ||
Діти: | Марк | ||
Нагороди: | |||
Гастон Франсуа Марі, віконт Ейскенс (1 квітня 1905 , Лір, Антверпен
— 3 січня 1988
, Левен, Брабант[d]
) (нід. Gaston Eyskens (Gaston François Marie)) — бельгійський політик, тричі прем'єр-міністр Бельгії — у 1949—1950, 1958—1961 та 1968—1973 роках. Член Католицького блоку, після Другої світової війни — Соціально-християнської партії, а після її розколу у 1968—1972 роках — Християнської народної партії.
Закінчив Левенський католицький університет і Колумбійський університет зі ступенем магістра. З 1931 року — професор у Левені; згодом став деканом економічного факультету. Пізніше його було визнано доктором honoris causa Колумбійським, Кельнським університетом та Єврейським університетом Єрусалима.
1939 року був обраний до Палати представників від Католицького блоку. У 1945 та 1947—1949 роках був міністром фінансів, 1950 року — міністром економіки. У 1947—1949 роках — віце-прем'єром.
11 серпня 1949 року сформував свій перший уряд, який також став першим кабінетом, який очолив член Соціально-християнської партії. Однак уже 8 червня 1950 року вийшов у відставку. Вдруге Ейскенс став прем'єр-міністром 1958 року, і його кабінет працював майже три роки, вийшовши у відставку 25 квітня 1961 року після серії потужних страйків. Після кризи, пов'язаної з розділенням його alma-mater, Левенського католицького університету, 17 червня 1968 року Ейскенс очолив уряд втретє та вийшов у відставку 26 січня 1973 року. Цей кабінет став останнім, який очолював представник Соціально-християнської партії — невдовзі вона розпалась на валлонську і фламандську. Ейскенс став членом фламандської Християнської народної партії, що нині відома під назвою «Християнські демократи і фламандці».
Його старший син Марк Ейскенс очолював уряд Бельгії упродовж восьми місяців 1981 року.
- Стаття у Великій Радянській енциклопедії[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
![]() |
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про особу Бельгії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 квітня
- Народились 1905
- Померли 3 січня
- Померли 1988
- Командори ордена Леопольда II
- Кавалери ордена Леопольда II
- Кавалери Великого золотого почесного знака на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери Великого хреста ордена Дубового вінця
- Командори ордена Святого Григорія Великого
- Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Великого хреста із зіркою та плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед ФРН»
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Кавалери Великого хреста ордена Корони
- Уродженці Ліра
- Померли в Левені
- Прем'єр-міністри Бельгії
- Випускники Колумбійського університету
- Випускники Левенського університету
- Почесні доктори
- Віконти