Лео Тіндеманс
Лео Тіндеманс Leonard Clemence Tindemans | |||
| |||
---|---|---|---|
25 квітня 1974 — 20 жовтня 1978 | |||
Монарх: | Бодуен I | ||
Попередник: | Едмон Лебюртон | ||
Наступник: | Поль ван ден Буйнантс | ||
Народження: |
16 квітня 1922 Звейндрехт, Бельгія | ||
Смерть: |
26 грудня 2014 (92 роки) Едегем, Бельгія | ||
Причина смерті: | хвороба | ||
Країна: | Бельгія | ||
Освіта: | Левенський католицький університет (1835—1968) (1967)[1], Гентський університет (1946)[1] і Гарвардський університет (1962)[1] | ||
Партія: | Християнські демократи і фламандці | ||
Діти: | Bruno Tindemansd | ||
Нагороди: | |||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Ле́о Ті́ндеманс (16 квітня 1922, Звейндрехт (Бельгія), Антверпен — 26 грудня 2014, Едегем, Фламандський регіон) (нід. Leonard Clemence Tindemans) — прем'єр-міністр Бельгії з 25 квітня 1974 до 20 жовтня 1978 року. Член партії Християнські демократи і фламандці. Депутат Європарламенту 1979–1981 та 1989–1999 років.
Упродовж своєї тривалої політичної кар'єри Тіндеманс зберігав відданість консервативній Християнській народній партії (наприкінці XX століття партія почала називатись «Християнські демократи і фламандці»), популярній у північно-західній частині країни. Першим значним успіхом Тіндеманса стало його обрання на посаду мера міста Едегем, цю посаду він обіймав у 1965–1976 роках. У кількох кабінетах, сформованих його однопартійцями, обіймав міністерські посади:
- 1968–1972 — міністр у справах місцевого самоврядування;
- 1972–1973 — міністр у справах середнього і малого бізнесу, вільних професій та сільського господарства;
- 1973–1974 — віце-прем'єр та міністр фінансів, відповідальний за проведення інституційних реформ;
- 1981–1989 — міністр закордонних справ
Після виходу у відставку з посади голови уряду успішно балотувався до Європарламенту, здобувши 983 тисячі голосів.
Лео Тіндеманс брав активну участь у процесах європейської інтеграції. За свою діяльність 1976 року був нагороджений Міжнародною премією Карла Великого.
У 1994–1995 роках сформувалась група з 48 політиків та громадських діячів Європейського Союзу, яка обговорювала перспективи інтеграції в ЄС держав Центральної та Східної Європи. Найвидатнішим учасником і формальним лідером цієї групи був Лео Тіндеманс. Група дискутувала з Міжурядовою конференцією (IGC), наполягаючи на необхідності отримати згоду жителів ЄС під час включення нових держав-учасниць. Маніфестом групи Тіндеманса став звіт «Європа: ваш вибір» («Europe: Your choice»)[2], де було показано п'ять сценаріїв майбутнього розвитку Євросоюзу. На цьому діяльність групи було припинено.
- L'Union européenne: rapport (1976)
- Open brief aan Gaston Eyskens: over economie in Vlaanderen (1979) ISBN 90-209-0756-5
- L'échec d'Euratom (1980)
- Atlantisch Europa: Frans van Cauwelaert en de Europese eenmaking (1980) ISBN 90-6152-315-X
- Hoe winnen wij de vrede? (1984) ISBN 90-6152-375-3
- Pour une Communauté politique européenne: travaux préparatoires (1952–1954) (1984) ISBN 2-8027-0320-X
- Europa zonder kompas (1987)
- De buitenlandse politiek van België, 1982–1987 : standpunten van Leo Tindemans (1988)
- Oost-Europa vanuit Brussel (1988)
- Duel met de minister: een divertimento over de politieke verantwoordelijkheid van bewindvoerders in het koninkrijk België (1991) ISBN 90-289-1675-X
- European unification in 1951 and in 1993 (1993) ISBN 90-5278-087-0
- De toekomst van een idee (1993) ISBN 90-289-1922-8
- European unification in 1951 and in 1993 (1993) ISBN 90-5278-087-0
- Europa in goede handen (1994)
- Kaïn in de Balkan. De dagen na het bloedbad (1996)
- Leo Tindemans: l' Européen = the European = der Europäer = de Europeaan (2002) ISBN 90-441-1260-0
- De mémoires. Gedreven door een overtuiging (2002) ISBN 90-209-4994-2
- Herman Wauters: glazenier (2004) ISBN 90-5325-247-9
- Albert Coppé (2006)
- Een politiek testament. Mijn plaats in de tijd. Dagboek van een minister (2009) ISBN 978-90-209-7377-8
- Народились 16 квітня
- Народились 1922
- Померли 26 грудня
- Померли 2014
- Випускники Гентського університету
- Випускники Гарвардського університету
- Кавалери ордена Леопольда II
- Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого
- Уродженці провінції Антверпен
- Померли в провінції Антверпен
- Прем'єр-міністри Бельгії
- Депутати Європарламенту від Бельгії
- Міністри закордонних справ Бельгії
- Бельгійські довгожителі