Гаїтбаєв Наїль Асхатович
Гаїтбаєв Наїль Асхатович | |
---|---|
башк. Наил Әсхәт улы Ғәйетбаев | |
Народився | 20 червня 1948 (76 років) Баймак, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР |
Місце проживання | October avenue, Ufad[1] |
Діяльність | поет, письменник, драматург |
Alma mater | Magnitogorsk State Technical Universityd (1972), Літературний інститут імені Горького (1983) і Російський університет театрального мистецтва (1987) |
Знання мов | башкирська і російська |
Посада | головний редактор |
Нагороди | |
НаЇль Асхатович Гаїтбаєв (башк. Наил Әсхәт улы Ғәйетбаев, нар. 20 червня 1948, Баймак, Башкирська АРСР) — башкирський драматург, прозаїк, поет; Заслужений працівник культури Російської Федерації (2011).
У 1966 році закінчив середню школу в місті Сібай, в 1972 році — Магнітогорський гірничо-металургійний інститут за фахом гірничий інженер-механік. Працював на Кисельовському машинобудівному заводі (Кемеровська область) — майстром, начальником дільниці, головним механіком; потім — на Башкирському мідно-сірчаному комбінаті (Сібай) — старшим механіком (1976—1978), старшим інженером (1978—1988).
У 1983 році закінчив Вищі літературні курси при Спілці письменників СРСР, в 1987 році — Вищі театральні курси при Державному інституті театрального мистецтва.
У 1988—1990 роках — літературний консультант в Спілці письменників Башкирської АРСР.
З 1992 по 1998 роки — заступник, перший заступник міністра культури Республіки Башкортостан. Був організатором Днів культури Башкортостану в Татарстані, в Свердловській, Оренбурзькій, Челябінській, Курганській, Саратовській, Самарській областях, в Туреччині і в Москві. Організовував і проводив щорічний фестиваль «Театральна весна», щорічні двотижневі семінари у відкритій їм школі-лабораторії молодих драматургів. Ініціював створення і відкриття:
- в Сібаї — державної філармонії, дитячого театру «Сулпан», музичного ліцею для обдарованих дітей, коледжу мистецтв;
- в Уфі — навчально-методичного центру музичної освіти при Міністерстві культури, журналів «Рампа» (російською мовою) і «Тамаша» (на башкирській мові), Національного літературного музею Башкортостану.
У 1994—2010 роках — головний редактор журналу «Тамаша»[2]. У 2000—2007 роках — генеральний директор Національного літературного музею Республіки Башкортостан.
Член Спілки письменників Росії, член правління і голова секції драматургії Союзу письменників Башкортостану. Член редколегії журналів «Тамаша» і «Агидель», член художньої ради кіностудії «Башкортостан» і ряду театрів, член правління Літературного фонду Башкортостану.
11 квітня 2014 року обраний головою Спілки письменників Республіки Башкортостан[3].
Батько — Асхат Шакірьянович Гаїтбаєв, мати — Бібікамал Шугаюпівна Гаїтбаєва.
Дружина (в 1969—1988) — Клара.
- діти — Ришат (нар. 1970), Азат (нар. 1981).
Дружина (з 1988) — Емма.
- діти — Даян (нар. 1989), Яміле (нар. 1992), Миляуша (нар. 1994), Айморат (нар. 1996).
Писати почав в 1970-і роки. Перша книга — «Час золотих дощів» (1979). Автор понад 20 книг, трьох романів, близько 20 повістей, більше 80 оповідань.
Написав понад 50 п'єс, які йдуть на сценах театрів Башкортостану, Татарстану, Росії та за кордоном.
- П'єси
- Під проливним дощем — драма, 1983
- Стіл на чотирьох — драма, 1987
- О жах! — комедія, 1988
- Не плач, мила — драма, 1989
- Ніч («Хадия і Рамі») — трагедія, 1990.
- Дороги обриваються на березі — драма, 1991
- Сховай коханця в шафі — комедія, 1991
- Любов йде раптово — драма, 1991
- Поклик курая — п'єса-казка, 1991
- Шкільні пригоди — п'єса, 1991
- Любові всі віки покірні — комедія, 1992
- Як запалюються зірки — комедія, 1993
- Реліквія, рекітер і любов — комедія, 1994
- Хоробрий півень — п'єса-казка, 1995
- Таємниця чорного ящика — п'єса-фантастика, 1996.
- Дві сороки — п'єса-казка, 1997.
- Приїхали дівчата в село — комедія, 1998.
- Як вийти заміж? — комедія, 1999.
- Дівчата, відкрийте двері! — комедія, 2000.
- Я допоможу тобі, тату! — п'єса-казка, 2000.
- Лети, моя чайка! — трагедія, 2000.
- Скажи, де ти був? — комедія-шоу, 2000.
- Одружуся з власною дружиною — комедія, 2001.
- Білі ночі Акмулли — драма, 2002
- Продам чоловіка — комедія, 2002
- Угода — ексцентрична комедія, 2003
- Перемога (Салават) — трагедія, 2003
- Салават було шість (Дитинство Салават Юлаєв) — п'єса, 2003
- Що людині потрібно — трагікомедія, 2004
- Сажіда — драма, 2004
- Червона зірка (перероблена п'єса М. Гафурі) — драма, 2005
- Жонушка (перероблена п'єса А. Мубарякова) — драма 2009
- Земля і любов — драма, 2006
- В санаторії — драма, 2007
- Непріємний день — сатирична комедія, 2008
- Арслан — п'єса-лібрето 2009
- Хлопці, відкрийте двері! — комедія 2009
- Перервана пісня (Шайехзада Бабич) — п'єса-лібрето 2009
- Подвійне дно (Війна 1941—45 рр.) — драма 2010
- Диверсант (Війна 1941—45 рр.) — комедія 2010
- Одружуся з власною дружиною — 2 — комедія 2010
- День закоханих — комедія, 2011
- Тюбетейка і Уфа (Дитинство Мустая) — п'єса, 2011
- Урал батир — п'єса, 2011
- Сутінки — драма, 2012
- Любезнік-любізар (Війна 1812) — драма, 2012
- Бабич — заслужений артист — комедія, 2013
- Абзеліл і господар озера — п'єса-казка, 2013
- Непоставлені п'єси
- Даруйте квіти — комедія, 1977
- Енергійний хлопець — комедія, 1980
- Зятю — комедія, 1982
- Любовні ігри — драма, 1985
- Без права відступати (Війна 1941—45 рр.) — драма, 1985
- Гуртожиток — кіносценарій, 1989
- Випробування душі — містична драма, 1990.
- Романи
- 1976 найдовший короткий день (найкоротший день)
- 1986 Я живу лише двічі (Успіх або лише два)
- 1991 Alien (Планета Земля)
- Повісті
- 1975 Альфія
- +1977 Перший сніг
- 1978 Знайди свою мету
- 1979 Остання гра
- 1980 Камишли узяк
- 1980 Буран
- +1981 Дощова осінь
- 1 988 Чорний ящик
- 1989 Прощання
- 1989 На чужій планеті
- 1990 Чорний ящик — 2
- 1991 Погоня
- +1991 Сутичка з «яструбом»
- +1991 Капкан
- 1992 Крута гора
- Оповідання
біля 80-ти
- Книжки
- Сезон золотих дощів: Повість та оповідання на баш. мові. — Уфа, 1979.
- Жовті вікна: Повість та оповідання на баш. мові. — Уфа, 1981.
- Буран: Повість та оповідання на баш. мові. — Уфа, 1983.
- Дороги тікають за горизонт: Розповіді на баш. мові. — Уфа, 1985.
- Знайди свою мету: Повість та оповідання на баш. мові. — Уфа, 1987.
- Чи світять вікна в ночі: Повість та оповідання на рос. мові. — Москва, 1988.
- Чорний ящик: Пригодницькі повісті на баш. мові. — Уфа, 1990..
- Про що говорять трупи: Повість на рос. мові. — Сибай, 1992.
- Капкан: Пригодницькі повісті на рос. мові. — Уфа, 1993.
- Гонка: Роман на баш. мові. — Уфа, 1994.
- О, жах: Комедії і драми на баш.мові. — Уфа, 1996..
- Як написати п'єсу: П'єси і статті на баш. мові. — Уфа, 1997..
- Інопланетянка: Роман, повісті, п'єси на рос. мові. — М., 1998.
- Остання гра: Повісті та оповідання на баш. мові. — М., 1999.
- Приїхали дівчата в село: П'єси на баш. мові. — Уфа, 2001..
- Бібліографія: Статті, інтерв'ю на баш., рос., англ. мовах. — Уфа, 2002.
- Дороги обриваються на березі: П'єси на баш. мові. — Уфа, 2003.
- Дівчина з космосу: Роман на баш. мові. — Уфа, 2004.
- Білі ночі: П'єси на баш. мові. — Уфа, 2008.
- Секрет щастя: Статті. — Сібай 2010.
- Комедії. П'єси: на тат. мові. — Казань, 2012.
- Білий голуб: П'єси, переклад на баш. мові. — Уфа, 2012.
- Вірші, рецензії, нариси, портрети, інтерв'ю.
У 1972—1975 роках займався шахами, став кандидатом у майстри спорту, чемпіоном у Кисельовську. У 1980 роки три роки поспіль був чемпіоном міста Сібай. Проводив сеанси одночасної гри наосліп на 20 дошках.
«Наїль Гаїтбаєв обігравав нас як сліпих кошенят» (розповідав про сеанси одночасної гри на 20 дошках) — спогади керівника шахового гуртка школи № 1 Додонова Олександра Олександровича.
- Заслуженний діяч мистецтв Республіки Башкортостан (1993) — за заслуги в галузі драматургії[4]
- Заслужений працівник культури Російської Федерації (18 жовтня 2011 року) — за заслуги в області культури і багаторічну плідну роботу[5][6]
- почесна грамота Республіки Башкортостан
- премія імені Міфтахетдіна Акмулли (2003) — за трагедію «Білі ночі Акмулли»[7].
- ↑ база даних
- ↑ Гаитбаев Наиль Асхатович. Единый республиканский инновационный бизнес-портал. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 12 листопада 2013.
- ↑ Председателем правления Союза писателей Башкирии стал Наиль Гаитбаев. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Указ Президиума ВС РБ от 25.10.1993 N 6-2/539г «О присвоении почетного звания „Заслуженный деятель искусств Республики Башкортостан“ Булякову Ф. М., Гаитбаеву Н. А. и Ямалетдинову М. Б.». Законы Москвы и области. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 12 листопада 2013.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 18 октября 2011 года № 1373 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
- ↑ Наилю Гаитбаеву присвоено звание. Союз писателей Республики Башкортостан. 24 жовтня 2011. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 12 листопада 2013.
- ↑ Лауреаты премии имени М. Акмуллы. Миякинская библиотека. 21 лютого 2011. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 12 листопада 2013.
- Оцифровані твори в Національній бібліотеці імені Ахмет-Заки Валіді Республіки Башкортостан
- башкирською мовою [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- російською мовою [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- на інших мовах [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- інші джерела
- Саитов С. С. Гаитбай (Гаитбаев) Наиль Асхатович // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2020. — ISBN 978—5—88185—306—8.
- Гаитбаев Наиль Асхатович. Национальная библиотека им. А.-З.Валиди Республики Башкортостан. 25 серпня 2013. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 12 листопада 2013.
- Наиль Гаитбаев. Изд-во «КИТАП». Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
- Народились 20 червня
- Народились 1948
- Уродженці Баймацького району
- Випускники Літературного інституту
- Випускники Російського інституту театрального мистецтва
- Заслужені працівники культури Російської Федерації
- Члени Спілки письменників Росії
- Радянські шахісти
- Башкирські драматурги
- Башкирські письменники
- Башкирські поети
- Поети XXI століття
- Російські поети
- Радянські поети
- Письменники Росії XXI століття
- Радянські письменники
- Письменники Росії XX сторіччя
- Драматурги XXI століття
- Російські драматурги
- Радянські драматурги