Гвоздансько
| Гвоздансько хорв. Gvozdansko |
|
|---|---|
 |
|
| Координати: 45°08′17″ пн. ш. 16°12′40″ сх. д. / 45.13806° пн. ш. 16.21111° сх. д. | |
| Держава |  Хорватія
|
| Історична область | Бановина |
| Жупанія | Сисацько-Мославинська |
| Громада | Двор |
| Населення (2011) [1] | |
| - Усього | 42 |
| Часовий пояс | CET (UTC+1) |
| - Літній час | CEST (UTC+2) |
| Поштовий індекс | 44440 Dvor |
| Телефонний код | + 385 (0)44 |
  Гвоздансько |
|
 | |
Гвоздансько (хорв. Gvozdansko, серб. Гвозданско)[2][3] — село в центральній Хорватії, у Сісацько-Мославінській жупанії. Адміністративно підпорядковується громаді Двор. Лежить на півдорозі між Глиною та Двором. Перепис 2011 року засвідчив, що в селі проживало 42 жителі.[1]
Над селом височать залишки хорватського замку, побудованого хорватськими вельможами роду Зринських у XV столітті.
Згадується у 1488 році як володіння сім'ї Зринських. Засновану ще 1334 року Гвозданську парафію було відновлено в 1769 році. Гвоздансько було важливим стратегічним оборонним пунктом, щитом проти турецько-власької[4] навали зі сходу. З 1571 по 1577 роки турецькі загарбники, підсилені влахами, вчинили чотири безуспішні напади на цей стародавній форт, трьомстам оборонцям якого (50 воякам Зринських і 250 селянам, рудокопам і жінкам із дітьми) щоразу вдавалося вистояти. Коли 20 жовтня 1577 впало поблизьке рідне місто Ніколи Шубича-Зринського, фортеця Зрин, Гвоздансько залишилося єдиною перепоною на шляху турків у середину Хорватії і далі в Європу. Тільки після п'ятимісячної облоги 13 січня 1578 10-тисячне османське військо захопило укріплення.[5] Вражений стійкістю знеможених без їжі, води та дров для обігріву, але так і не переможених оборонців замку командир турецького війська Ферхад-паша розпорядився знайти католицького священика, щоб поховати мертвих захисників за християнським звичаєм з військовими почестями.[6]
Переживши турецьке ярмо, хорватські католики 1796 року відновили місцеву церкву Св. Пилипа і Якова. Про героїчну оборону Гвозданського замку хорватський політик і письменник Анте Тресич Павичич у 1937—1940 рр. написав поетичний епос.
У Другу світову війну село стало місцем масового вбивства, скоєного проти місцевих хорватів «антифашистами»[7] у 1941 році. Тоді було спалено церкву Св. Пилипа і Якова, яку було відбудовано тільки в 1963 році, а потім знову зруйновано 1991 року, коли на село напали «четники», вбивши трьох місцевих хорватів.[8]
Населення за даними перепису 2011 року становило 42 осіб[1].
Динаміка чисельності населення поселення[9]:
Середня річна температура становить 10,77 °C, середня максимальна – 25,60 °C, а середня мінімальна – -6,51 °C. Середня річна кількість опадів – 1070 мм.[10][11]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 7,36 | 9,39 | 13,84 | 17,82 | 22,38 | 25,60 | 24,78 | 24,09 | 20,51 | 15,44 | 9,98 | 5,86 | |
| Середня температура, °C | 0,43 | 2,45 | 6,91 | 10,87 | 15,44 | 18,65 | 20,43 | 19,74 | 16,14 | 11,07 | 5,62 | 1,50 | |
| Середній мінімум, °C | −6,51 | −4,48 | −0,04 | 3,94 | 8,50 | 11,72 | 16,06 | 15,38 | 11,79 | 6,72 | 1,26 | −2,87 | |
| Норма опадів, мм | 68 | 67 | 75 | 91 | 92 | 97 | 93 | 91 | 97 | 102 | 110 | 87 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.50 | 1.68 | 2.04 | 2.00 | 1.80 | 1.66 | 1.60 | 1.50 | 1.47 | 1.51 | 1.57 | 1.60 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4334 | 7173 | 10880 | 15301 | 19510 | 21701 | 22815 | 19952 | 14684 | 9139 | 4846 | 3598 | |
| Джерело: [10][11] | |||||||||||||
- ↑ а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 01 червня 2018.
- ↑ Уряд Хорватії (жовтень 2013). Peto izvješće Republike Hrvatske o primjeni Europske povelje o regionalnim ili manjinskim jezicima (PDF) (хор.). Рада Європи. с. 36. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2014. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Minority names in Croatia:Registar Geografskih Imena Nacionalnih Manjina Republike Hrvatske (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Влахами турки називали православних на відміну від католиків (джерело: Вињалић, Гашпар (2010). Кратки повијесни и кронолошки преглед збивања која су се догодила Славенима у Далмацији, Хрватској и Босни 1514.-1769., стр. 156. Сплит: Књижевни круг. (серб.))
- ↑ Gvozdansko, Sulejman Prvi Veličanstveni i hrvatski junak Nikola Jurišić [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Ive Mažuran. «Hrvati i Osmansko Carstvo», Golden marketing, Zagreb, 1998, ISBN 953-6168-38-3, с. 145. (хор.)
- ↑ www.udruga-gavran.hr [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Сайт Хорватського культурного товариства у Швейцарії [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 01 червня 2018.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ а б Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- Офіційний сайт громади Двор [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
|
Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |