Гвідо де Марко
Гвідо де Марко | |
---|---|
мальт. Guido de Marco | |
6-й Президент Мальти | |
4 квітня 1999 — 4 квітня 2004 | |
Попередник | Уго Міфсуд Боннічі |
Наступник | Едвард Фенек Адамі |
7-й Міністр закордонних справ Мальти | |
8 вересня 1998 — 24 березня 1999 | |
Попередник | Джордж Велла |
Наступник | Джо Борг |
47-й Голова Генеральної Асамблеї ООН | |
18 вересня 1990 — 17 вересня 1991 | |
Попередник | Джозеф Нанвен Гарба |
Наступник | Самір Шихабі |
5-й Міністр закордонних справ Мальти | |
4 квітня 1990 — 28 жовтня 1996 | |
Попередник | Едвард Фенек Адамі |
Наступник | Джордж Велла |
Народився | 22 липня 1931 Валлетта, Королівство Велика Британія[1] |
Помер | 12 серпня 2010 (79 років) Мсіда, Eastern Region (Lvant)d, Мальта[1] |
Похований | Addolorata Cemeteryd[2] |
Відомий як | дипломат, викладач університету, політик |
Місце роботи | Мальтійський університет |
Громадянство | Мальта |
Alma mater | Мальтійський університет і St Aloysius' Colleged |
Політична партія | Націоналістична партія |
Діти | Mario de Marcod |
Релігія | католицька церква |
Нагороди | |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Гві́до де Ма́рко (італ. і англ. Guido de Marco; 22 липня 1931, Валлетта — 12 серпня 2010, Мсіда) — мальтійський державний діяч, Президент Мальти (1999—2004).
Здобув освіту в Королівському університеті Мальти, де в 1953 р. здобув ступінь бакалавра гуманітарних наук з філософії, економіки та італійської мови, а в 1955 р. — ступінь доктора права. З 1956 р. працював у Верховному суді Мальти. З 1964 по 1966 рр. виконував обов'язки радника корони при уряді Мальти. Професор кримінального права в Університеті Мальти, де викладав з 1967 р.
У квітня 1966 р. вперше обраний депутатом від Націоналістичної партії до Палати представників і переобирався в парламент на кожних загальних виборах протягом довгого часу. У 1972—1977 рр. — генеральний секретар Націоналістичної партії, в 1977—1999 рр. — заступник голови Націоналістичної партії.
У 1967 р. — обраний Палатою представників делегатом у Парламентській Асамблеї Ради Європи, і протягом майже двадцяти років був її членом.
У 1987—1996 та 1998—1999 рр. — заступник Прем'єр-міністра Мальти. Одночасно обіймав важливі міністерські пости:
- 1987—1990 рр. — міністр юстиції і міністр внутрішніх справ,
- 1990—1996 рр. — міністр юстиції і міністр закордонних справ,
- 1998—1999 рр. — міністр закордонних справ.
У 1999—2004 рр. — Президент Мальти.
- Орден Хреста землі Марії на ланцюгу (Естонія, 24 квітня 2001 р.)[3]
- Орден Білої зірки на ланцюгу (Естонія, 27 вересня 2003 р.)[4]
- Орден «За заслуги» I ступеня (Україна, 21 серпня 2007 р.)[5]
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1036150674 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bonnici E. Cimiterju Ta’ Santa Marija Addolorata – Storja, Arti u Personalitajiet — Kalkara: Heritage Malta, 2019. — С. 354. — ISBN 978-99932-57-75-2
- ↑ Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2016-05-05 у Wayback Machine.](ест.)
- ↑ Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.](ест.)
- ↑ Указ Президента України № 739/2007 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав» [Архівовано 22 березня 2008 у Wayback Machine.](укр.)
- Народились 22 липня
- Народились 1931
- Уродженці Валлетти
- Померли 12 серпня
- Померли 2010
- Померли у Мсіді
- Випускники Мальтійського університету
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери Великого хреста ордена Пія IX
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
- Президенти Мальти
- Міністри закордонних справ Мальти
- Голови Генеральної Асамблеї ООН