Гвічин
Зовнішній вигляд
Гвічин | |
---|---|
Поширена в | Канада[1] і США[2] |
Носії | 670 осіб |
Писемність | латинське письмо |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | gwi |
ISO 639-3 | gwi |
Гвічин (також кучинська мова, тукуд; самоназва — Dinju Zhuh K'yuu) — атабасканська мова сім'ї на-дене, якою розмовляє індіанський народ кучини (самоназва — гвічин), що проживає в Північно-Західних територіях, Юконі (Канада) і Алясці (США)[3][4]. Гвічин — одна з офіційних мов Північно-Західних територій.
За даними перепису 2011 року, в Канаді носіїв мови гвічин було 370 осіб (22 % етнічної групи); в США, за даними дослідження 2007 року, — 300 осіб[5].
- ↑ ScriptSource - Canada
- ↑ ScriptSource - United States
- ↑ Firth, William G. 1991. Teetłʼit Gwìch'in K'yùu Gwi'dìnehtłʼèe Nagwant Tr'agwàłtsàii: A Junior Dictionary of the Teetl'it Gwich'in Language. Department of Culture and Communications, Government of the Northwest Territories. ISBN 978-1-896337-12-8.
- ↑ Yukon Native Language Centre. ynlc.ca. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Ethnologue. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.