Сиксіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сиксіка
Siksiká
ᓱᖽᐧᖿ
Поширена вСША США, Канада Канада
РегіонМонтана, Альберта
Носіїприбл. 3000
ПисемністьКанадське складове письмо
КласифікаціяАлґські мови
Алгонкінські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2bla
ISO 639-3bla

Сиксіка́ (сик. ᓱᖽᐧᖿ [sɪksiká]), також блакфут (з англ. blackfoot «чорноногі») — це алгонкінська мова, якою розмовляють чорноногі — коренні мешканці північно-західної Північної Америки. Існує чотири діалекти мови, три з яких є вживані в Канаді, а один у США. Серед алгонкінських мов сиксіка є відносно розбіжною у фонології та лексиці. Мова має досить невеликий перелік фонем, що складається з 11 основних приголосних і трьох основних голосних, а також їх подовжених відповідників. Сиксіка також є мелодійною мовою. З 1960-х років кількість носіїв сиксіка суттєво зменшилася, і вона класифікується як «перебуває під виразною загрозою» в Атласі мов світу ЮНЕСКО. У Канаді ця втрата пояснюється головним чином школами-інтернатами, де студентів суворо карали за те, що вони розмовляли своїми рідними мовами.

Фонетика

[ред. | ред. код]

Приголосні

[ред. | ред. код]

У сиксіка всі приголосні окрім /ʔ/, /x/, /j/ та /w/ мають подовжену пару.

  Губні Передньо­язикові Дорсальні Гортанні
Носові m   mː n   nː
Проривні p   pː t   tː k   kː ʔ
Африкати ts   tsː ks   ksː
Фрикативні s   sː x
Апрок­симанти w j

Голосні

[ред. | ред. код]
МФА Приклад
i(ː) imitáá
a(ː) aan
o(ː) óki