Перейти до вмісту

Гдаль Богдан Володимирович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Богдан Гдаль
Народився16 жовтня 1982(1982-10-16) (42 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьдизайнер, вебдизайнер, типограф
БатькоГдаль Володимир Аркадійович
Сайтbohdan.com.ua

Богдан Гдаль (16 жовтня 1982, Київ) — графічний дизайнер, автор настінних розписів, шрифтовий розробник, громадський активіст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Києві. Вищу освіту здобув в Педагогічному університеті ім. Драгоманова за спеціальністю «політолог» (1999—2004).[1] Працював кореспондентом газет (Україна Молода[2], Слово Просвіти) і журналістом на телебаченні. З 2007 року перейшов на фриланс як дизайнер та розробник вебсторінок.[1] 2015 року працював як відеограф та автор телепроєкту «Громадське. Інші» на Громадському телебаченні.[1] До і після цього періоду займався і займається творчою діяльністю. У своїх роботах як графічного дизайнера використовує авторську інтерпретацію об'єктів народної творчості.[3]

Проєкти

[ред. | ред. код]

Веб

[ред. | ред. код]

У 2002—2007 роках створив і підтримував веб-проєкт Домівка.NET, який був один із вагомих[4] на той час майданчиків для гуртування україномовної молоді. Створив веб-сторінки для таких проєктів, як фестиваль «Країна Мрій», центр народознавства «Мамаєва Слобода», музей Івана Гончара, гуртам «Оркестр Янки Козир» та «Гуляйгород», сайт Незалежній медіа-профспілці України, сайт художникам Олександрі Теліженко та Катерині Косьяненко, етнографічному проєкту «Берви», проєктові «7 чудес України».[5] Створив брендування для видавництва Аркона, фестивалю Древо роду.[6]

2009 року разом з дружиною Катериною Качур створили проєкт Рукотвори, що присвячений українським народним промислам. Цей проєкт став онлайн-майданчиком, який дозволив шанувальникам цього мистецтва знаходити авторів робіт дистанційно, а не лише на кількох тематичних фестивалях на рік.[2][7]

Громадські проєкти

[ред. | ред. код]

Під впливом теорії розбитих вікон і під час загального піднесення перед Революцією Гідності у 2013 році захопився темою позитивного перетворення довколишнього міського простору,[2] що вилилося в кілька втілених проєктів:

  • 2013—2014 поремонтував і змінив дизайн власного під'їзду в багатоквартирному житловому будинку на вулиці Автозаводській у Києві, що мало позитивний суспільний резонанс[2][8][9][10].
  • Розробив і встановив таблички на вулиці Автозаводській із закликом до пішоходів дотримуватися правил дорожнього руху при користуванні світлофорним переходом[11][12][13].
  • Виконав розпис майданчиків дитячого садочка Горобинка у Києві[14]
  • Розробив дизайн довгострокової кампанії «Припаркуйся правильно» щодо дотримання водіями правил паркування[15][16].
  • Створив графічну композицію для вшанування пам'яті жертв Голодомору[17];
  • 2015 року добився вивільнення тротуару біля Національної опери у Києві від припаркованих автівок шляхом активного листування з міською владою[18][19].
  • У 2019 році став ініціатором проєкту вивільнення від автомобілів пішохідної зони біля столичного метро Теремки, який переміг на Громадському бюджеті Києва.[20]
  • Створював дизайн літер станції метро Почайна у Києві; варіант не було обрано.[21]
  • Ініціював розробку альтернативного символу Києва.[22][23]
  • Піднімав питання про наявність піратських шрифтів на купюрі української гривні номіналом 1000 гривень, яка видана у 2019 році. Свої аргументи підтвердив листом правовласників шрифту — компанії Adobe.[24][25][26][27] Резонанс у ЗМІ змусив Національний банк України опублікувати відповідь, в якій стверджується, що неліцензійних шрифтів на гривні немає[28].
  • Ввійшов у десяток волонтерів Facebook, які зробили найбільший внесок в переклад соцмережі українською мовою за весь період її існування (станом на 2020 рік)[29][30].
  • У квітні 2022 року створив обкладинку для синглу гурту Океан Ельзи «Місто Марії»[31].
  • Розробив дизайн напису для перейменованої київської станції метро «Площа Українських Героїв»[32][33][34] та «Звіринецька»[35][36][37][38], дизайн було затверджено.[39]

Розробка шрифтів

[ред. | ред. код]

З 2012 року під впливом творчої спадщини Георгія Нарбута та Василя Кричевського, робіт інших знаних художників, а також за допомоги таких сучасних українських шрифтовиків, як Генадія Заречнюка, Андрія Шевченка та Віктора Харика, розпочав розробку власних шрифтів[40][41][42]. Серед створених шрифтів:

  • Рукотвори (сучасний модерновий шрифт з асиметричними засічками) та Рукотвори Санс як його похідна версія (шрифт мав невеличкий скандал, бо був без дозволу використаний для оформлення подій за участі Президента України[43], але згодом конфлікт було залагоджено).
  • Старий Харків (шрифт, створений під впливом вивіски початку 20 століття з Харкова).[44]
  • Козіяр (шрифт на основі скоропису Гетьманщини 18 століття з метричних книг села Козіївка на Харківщині).[45]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Про мене / Богдан Гдаль. bohdan.com.ua. Процитовано 3 жовтня 2023[первинне джерело]
  2. ↑ а б в г Пастухова, Марина (24.07.2014). Намалюй мені метелика. Україна молода. Процитовано 9 серпня 2020.
  3. ↑ Сбітнєва, Н. Ф. (2015). Тенденції розвитку сучасного графічного дизайну: повернення до рукотворності. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. № 4. с. 60—66. ISSN 1993-6400. Процитовано 3 жовтня 2023.
  4. ↑ Bricolage NL » Богдан Гдаль: „Потрібні спеціалізовані сайти, які надаватимуть інформацію, будуть згуртовувати людей довкола певної ідеї”. Процитовано 29 липня 2020.
  5. ↑ Веб-сторінки / Богдан Гдаль. bohdan.com.ua. Процитовано 3 жовтня 2023.
  6. ↑ Логотипи / Богдан Гдаль. bohdan.com.ua. Процитовано 3 жовтня 2023.
  7. ↑ Гість передачі - Богдан Гдаль. www.nrcu.gov.ua. Національне радіо. Процитовано 3 жовтня 2023.
  8. ↑ Обличчя: Як згуртувати сусідів та перетворити під’їзд на затишний простір. DreamKyiv. Архів оригіналу за 23 вересня 2017.
  9. ↑ Хочете на екскурсію? Вам – у під’їзд!. Українська правда.
  10. ↑ Богдан Гдаль: почни з себе та зміни місто. WEEKEND.TODAY.
  11. ↑ У Києві з’явився світлофор, що спілкується з пішоходами. DreamKyiv. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 22 вересня 2017.
  12. ↑ Сидоренко, Любовь (23 січня 2015). В Киеве появились новые дорожные знаки. КП.ua (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2015.
  13. ↑ На перехресті вулиць Автозаводської та Миколи Гулака киянин встановив таблички на світлофорах для безпеки пішоходів. obolon.kyivcity.gov.ua. Оболонська районна в м.Києві Державна Адміністрація. 23 січня 2015. Процитовано 3 жовтня 2023.
  14. ↑ Художники с Пейзажки раскрасили киевский садик. Сегодня. Архів оригіналу за 7 лютого 2017.
  15. ↑ Киянин розробив листівки для порушників правил паркування. DreamKyiv. Архів оригіналу за 22 вересня 2017.
  16. ↑ На «Арт-заводі Платформа» роздаватимуть картки чемного водія. DreamKyiv. Архів оригіналу за 22 вересня 2017.
  17. ↑ Без чорного і свічок. Українцям пропонують новий символ Голодомору. Українська правда. Життя. 25 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016. {{cite news}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  18. ↑ На тротуарі біля Опери тепер є місце для пішоходів. DreamKyiv. Архів оригіналу за 9 липня 2016.
  19. ↑ ​Активист вернул пешеходам тротуар у Оперы. Вечерний Киев. Архів оригіналу за 22 серпень 2016.
  20. ↑ Гдаль, Богдан (05.03.2019). Вивільнення від автомобілів пішохідної зони біля станції метро Теремки. Громадський бюджет. Київ цифровий. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
  21. ↑ В Києві на станції метро «Почайна» встановили літери з новою назвою. Telegraf — журнал дизайнерів. 16 жовтня 2018. Процитовано 29 листопада 2019.
  22. ↑ Ірина, Автор: Стасюк (21 липня 2020). Київський дизайнер створив ще одне альтернативне лого Києва. Хмарочос (укр.). Процитовано 7 серпня 2020.
  23. ↑ Київський дизайнер створив альтернативну версію логотипу міста. БЖ (укр.). 22 липня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  24. ↑ На новій банкноті НБУ у 1000 гривень використали "піратський" шрифт (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 29 листопада 2019.
  25. ↑ #експертиза банкноти в 1000 грн: піратські шрифти і майстерний портрет. Telegraf — журнал дизайнерів. 2 липня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  26. ↑ Скандал місяця: НБУ відреагував на звинувачення у використання неліцензійного шрифту на банкноті 1000 гривень (укр.). 9 липня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  27. ↑ На новій банкноті у 1000 грн використали піратський шрифт — шрифтові дизайнери. Telegraf — журнал дизайнерів. Процитовано 29 листопада 2019.
  28. ↑ СПРОСТУВАННЯ: На банкноті 1000 гривень немає неліцензованого шрифту. old.bank.gov.ua. Процитовано 29 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  29. ↑ Translation Leaderboard. Facebook.
  30. ↑ Новини України: 10 найактивніших українізаторів соцмережі Facebook. Гал-інфо. Процитовано 30 квітня 2020.
  31. ↑ Тітов, Микита (5 травня 2022). Відчуваю себе частиною української нації. Збруч (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  32. ↑ Український дизайнер розробив концепцію шрифту для нової назви станції метро Площа Льва Толстого. Telegraf — журнал дизайнерів. Процитовано 19 квітня 2023.
  33. ↑ Київський дизайнер розробив шрифт для назви станції метро «Площа Українських Героїв». Журнал великого міста (укр.). Процитовано 19 квітня 2023.
  34. ↑ Передає дух українських воїнів: автор шрифту для станції «Площі Українських Героїв» розповів про ідею дизайну. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 19 квітня 2023.
  35. ↑ Шрифти, які будуть використані на колійних стінах двох станцій столичної підземки, затвердили архітектори (+фото). Офіційний портал КМДА (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
  36. ↑ Архітектори затвердили шрифти для двох перейменованих станцій київського метро. ФОТО. Українська правда _Життя. Процитовано 16 липня 2023.
  37. ↑ Сергеєва, Юлія (13 липня 2023). Архітектори затвердили шрифти, які використають на стінах двох станцій київського метро. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
  38. ↑ Архітектори станцій київського метро затвердили шрифти для нових назв. Журнал великого міста (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
  39. ↑ Барсукова, Олена (12 липня 2023). Архітектори затвердили шрифти для двох перейменованих станцій київського метро. ФОТО. Українська правда _Життя. Процитовано 3 жовтня 2023.
  40. ↑ Українські шрифти / Богдан Гдаль. bohdan.com.ua. Процитовано 13 липня 2019.
  41. ↑ Typografie, Forum. Ukrainische Typografie / Typolitik / Forum Typografie. forum-typografie.de (de-DE) . Процитовано 28 серпня 2022.
  42. ↑ Кузьменко, Юлія (25 липня 2023). Український стиль: про шрифти як частину візуальної культури. Суспільне Культура (українська) . Процитовано 25 липня 2023.
  43. ↑ Дизайнер поскаржився, що його шрифт без дозволу використали на події з Порошенком. Українська правда.
  44. ↑ Переверзева, Катерина (16 травня 2023). Підозрілі особи. Богдан Гдаль. ЛЮК — культурне підпілля (укр.). Процитовано 3 жовтня 2023.
  45. ↑ Старовинне село на Харківщині отримало на день народження незвичайний подарунок. Слобідський край (укр.). Процитовано 16 липня 2023.

Посилання на сторінки

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гдаль_Богдан_Володимирович&oldid=43672546