Перейти до вмісту

Георге Таттареску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георге Таттареску
рум. Gheorghe Tattarescu
Автопортрет
Народженняжовтень 1820
Фокшани, Румунія
Смерть24 жовтня 1894(1894-10-24)
 Бухарест, Румунія
Похованняцвинтар Беллу
Країна Румунія
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник
НапрямокНеокласицизм
Роки творчості1840[1]1894[1]
Вплив наСава Хенція
ВчительNicolae Teodorescud, Natale Cartad, Giovanni Silvagnid і Pietro Gagliardid
Відомі учніШтефан Лук'ян, Mihail Ștefănescud, Сава Хенція, Gheorghe Ioanidd, Iacovache Constantinescud і Mihail Dand
Роботи в колекціїНаціональний музей мистецтв Румунії і Muzeul Municipiului Bucureștid
Автограф

CMNS: Георге Таттареску у Вікісховищі

Георге Таттареску (рум. Gheorghe Tattarescu; жовтень 1818, Фокшани — 24 жовтня 1894, Бухарест) — молдовський та румунський художник, один з засновників неокласицизму в себе на батьківщині.

Біографія

[ред. | ред. код]
Автопортрет
Портрет Ніколає Бальческу (1851)
11 лютого — сучасна Румунія

Народився у Фокшанах 1818 року. Починав малювати, навчаючись у свого дядька Ніколає Теодореску, який був церковним маляром. Потім переїхав з дядькому до Бузеу, де продовжив навчання в місцевій художній школі. Згодом єпископ Бузеу допоміг йому здобути стипендію на навчання в Римі, де його навчали професори Академії Святого Луки. Там Таттареску написав копії таких майстрів як Рафаель Санті, Бартоломе Естебан Мурільйо, Сальватор Роза та Гвідо Рені.

1848 року взяв участь у революції на Волощині. Після революції писав портрети її лідерів, які перебували у екзилі — Георге Магеру, Штефана Ґолеску та Ніколає Белческу. Ідеали романтичного націоналізму стали для нього джерелом натхнення у написанні алегорій («Румунське переродження», 1849) та патріотичних тем («Об'єднання Дунайських князівств», 1857 та «11 лютого — сучасна Румунія», 1866).

1860 року отримав велике замовлення на написання визначних місць та історичних подій в Румунії для «Національного альбому». 1875 року проявилась його симпатія до селнських повстань у вигляді картини «Селянин на Дунаї». В цей період він також оздобив кілька церков у стилі неокласицизму.

1864 року разом з Теодором Аманом заснував Національну школу витончених мистецтв в Бухаресті. Там він довгий час працював професором та був старшим майстром з 1891 по 1892 рік.

1865 року написав наукову роботу «Принципи та уроки відображення пропорцій людського тіла та його зображення найвідомішими художниками».

1894 року помер в Бухаресті, похований на цвинтарі Беллу. Будинок, в якому він жив 40 років, зараз служить Музеєм Георге Татареску. Музей був відкритий 1951 року та зберігає кілька його оригінальних робіт.

Галерея

[ред. | ред. код]

Клацніть на зображення для збільшення.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б RKDartists