Фольборт Георгій Володимирович
Георгій (Юрій) Володимирович Фольборт (4 лютого 1885 — † 17 квітня 1960) — російський і український фізіолог, учень Івана Павлова, академік АН УРСР (з 1951), завідувач кафедри нормальної фізіології Харківського медичного інституту і Київського медичного інституту, завідувач відділами Інституту біохімії АН УРСР й Інституту клінічної фізіології. Досліджував роботу центральної нервової системи.
Вихідець з освіченої родини німецького походження. Дід Олександр Федорович Фольборт був відомим лікарем, хіміком, палеонтологом, членом-кореспондентом Імператорської академії наук.[2] Батько Володимир Олександрович (1838—1889) був надвірним радником, працював у міністерстві фінансів, збирав старожитності і книжки.

Георгій отримував освіту вдома, після чого вчився у Петропавлівській німецькій гімназії, яку закінчив 1903 року. Тоді ж поступив до Петербурзької Військово-медичної академії. В академії йому особливо сподобалися лекції Івана Павлова. З другого курсу він стає асистентом Павлова під час лекцій та лабораторної роботи. Першою опублікованою роботою Фольборта стала стаття «Матеріали до фізіології умовних рефлексів» (1908), яка була його першою самостійною роботою з фізіології травлення та його нервової регуляції. У 1909 році він отримав диплом лікаря з відзнакою. Павлов залишив випускника інститутським лікарем на кафедрі фізіології. Під керівництвом Павлова Фольборт виконав роботу з дослідження утворення умовних рефлексів у відповідь на гальмування і захистив її як дисертацію (Гальмівні умовні рефлекси), отримавши ступінь доктора медицини у 1912 році.
Відтоді Фольборт став асистентом кафедри фізіології Військово-медичної академії, а з 1914 року — прозектором. У 1916 році його призначили професором кафедри фізіології Стебутівських сільськогосподарських жіночих курсів, а у 1918 році, коли ці курси було перетворено на повноцінний інститут — проректором і ректором інституту. До 1926 року Фольборт продовжував викладати у Військово-медичній академії, а у 1925 році тимчасово завідував кафедрою фізіології. Також не полишав роботи у лабораторії Павлова. Коли 1923 року влада передала в розпорядження Павлова маєток Колтуші, розташований під Ленінградом, той призначив Фольборта завідувати цією експериментальною базою.
У 1926 році за рекомендацією академіка Павлова Вчена Рада Харківського медичного інституту обрала Фольборта завідувачем кафедри нормальної фізіології. Під час роботи в Україні з 1928 по 1934 рік Фольборт організував 8 фізіологічних лабораторій в Українському інституті праці, Українському інституті експериментальної медицини, Українському психоневрологічному інституті, Українському інституті харчування, Українському рентгено-радіологічному інституті, Українському інституті охорони материнства і дитинства, Українському органотерапевтичному інституті. Довгий час був завідувачем відділу фізіології травлення в Українському органотерапевтичному інституті.

У 1929 році виступав разом із Павловим з доповіддю про умовні рефлекси на XIII Міжнародному конгресі фізіологів у Бостоні, також робив доповідь на V Міжнародному конгресі психологів США. Читав лекції в клініці Мейо[en] в Рочестері, у психіатричній клініці в університеті Джона Гопкінса в Балтиморі.
У 1934 році Георгія Фольборта обрано членом-кореспондентом АН УРСР. 1935 року був секретарем XV Міжнародного конгресу фізіологів у Москві та Ленінграді, де головував академік Павлов.
У 1942 році Фольборту присуджено премію імені І. П. Павлова за досягнення в галузі дослідження проблеми виснаження і відновлення функціональних потенціалів.
Під час Другої світової війни, знаходячись з 1-м Харківським медичним інститутом у м. Чкалові (Оренбург), Георгій Володимирович проводив консультації з питань авіаційної медицини та фізіології у Військовій академії командного і штурманського складу, наукову роботу в госпіталях, створив у Чкалові науково-технічний комітет допомоги армії [3].
1946 року Фольборт на запрошення Президії АН УРСР переїхав до Києва, де очолив відділ фізіології Інституту біохімії АН УРСР і водночас став завідувачем кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту. 1949 року він перйшов з Інституту біохімії до Інституту клінічної фізіології, де очолив відділ фізіології вищої нервової діяльності.
У червні-липні 1950 року брав участь у так званій «павловській» сесії АН СРСР і АМН СРСР у Москві, де було засуджено радянських фізіологів Леона Орбелі, Івана Беріташвілі, Ліну Штерн, Петра Анохіна як відступників від «павловського вчення». Навздогін московським подіям у Києві в листопаді 1950 року було організовано сесію АН УРСР, де Фольборт зіграв одну з головних ролей у розгромній критиці школи Олександра Богомольця, електрофізіолога Данила Воронцова, фізіолога Євгена Бабського, патофізіолога Макса Губергріца, невролога Григорія Маркелова, психолога Григорія Костюка.[4][5]
За ініціативою вченого в 1951 році засновано журнал «Вопросы физиологии» (з 1954 р. має назву «Фізіологічний журнал»), він став його головним редактором[3].
З 1951 року Георгій Фольборт обраний академіком АН УРСР. Також нагороджений званням Заслуженого діяча науки УРСР, орденом Леніна (1953).
Помер у Києві в 1960 році.
Фольборт зробив величезний внесок у розвиток вітчизняної і світової фізіології. Наукові дослідження академіка присвячені проблемам фізіології вищої нервової діяльності, травлення, та фізіології процесів втоми і відновлення. В результаті проведених досліджень були одержані цінні дані для розвитку науки, клініки і дієтики[3][6]
У перших роботах з фізіології травлення Фольборт за допомогою розробленого ним методу подвійної жовчної фістули спостерігав за виходом жовчі у дванадцятипалу кишку під час травлення і натщесерце у однієї й тієї ж тварини. Він довів, що у голодної тварини вся жовч поступає з печінки у жовчний міхур, а після прийому їжі — до кишечнику. Також Фольборт відкрив наявність гормону секретину в кишковому соку.
Сформулював так звані «правила Фольборта», що характеризують виснаження і відновлення після фізичного навантаження. Перше з них: «Працездатність органа не є його постійною властивістю, а визначається у кожний момент рівнем, навколо якого коливається баланс процесів виснаження і відновлення».
Г. В. Фольборт на 1953 рік був автором понад 130 наукових праць, виховав 45 кандидатів наук і 25 докторів наук.
Учнями та послідовниками Фольборта були Володимир Фролькіс і Микола Путілін.
- Фольборт, Г. В. К методике наблюдения над секрецией желчи и над выходом в 12-перстную кишку // Рус. физиол. журн. — 1917. — Т. 1, вып. 1-2; — С. 63.
- Об истощении слюнных желез при их деятельности // Рус. физиол. Журн. — 1924. — Т. 7, вып. 1-6, — с. 113
- Фольборт, Г. В. «Резкое повышение пищевой возбудимости у собак, подкармливаемых в камере без применения условных раздражителей.» Тр. Укр. психоневрологического ин-та 21 (1932): 99-107.
- Фольборт Г. В. Фізіологія. Лекції / Г. В. Фольборт ; Всеукраїнський інститут заочної медичної освіти, Заочний медичний інститут. — Харків: Медвидав, 1933. — 295 с. з розд. паг. — Вид. конволют, що складається з 22 вид
- Фольборт, Г. В. «Физиологические изменения работоспособности элементов полушарий головного мозга.»." Физиологический журнал СССР 19.1 (1935).
- Фольборт, Г. В., and А. В. Семернина. «Изменение работоспособности центральных элементов, обеспечивающих высшую нервную деятельность, при старении у собак.» Старость: Тр. конф. но пробл. генеза старости и профилактики преждеврем. старения организма (Киев, 17—19 дек. 1938 г.). Киев. 1939.
- Физиологическая картина процессов истощения и восстановления органов // Физиология процессов истощения и восстановления / Под ред. Г. В. Фольборта. — Харьков, 1941
- Фольборт Г. В. Адаптационно-трофическое влияние симпатической нервной системы на железистые органы // Физиол. журн. СССР, — 1947. — т. 33, № 5, с. 627
- Фольборт Г. В. Состояние и задачи развития на Украине научного наследия И. П. Павлова. Доклад на научной сессии Академии Наук УССР с участием работников здравоохранения, посвященной вопросам развития физиологического учения акад. И. П. Павлова в республике 1-3 ноября 1950 г./ Г. В. Фольборт. — Киев: Изд-во АН УССР, 1950. — 43 с
- Фольборт, Г. В. (1951). Новые факты и соображения к учению И. П Павлова о высшей нервной деятельности. Журнал высшей нервной деятельности им. ИП Павлова, 1(3), 124
- Фольборт, Г. В. «Физиология процессов утомления и восстановления.» Сб. под ред. ГВ Фольборта, Киев (1951).
- Фольборт, Г. В. «Система чередования утомления и отдыха как физиологическая основа тренировки.» Врачебный контроль в процессе спортивного совершенствования. М (1952): 61-65.
- Значение процессов истощения и восстановления в нормальной и патологической деятельности желудочно-кишечного тракта в книге: «Труды научного совещания по проблеме физиологии и патологии пищеварения», М.—Л.: 1954;
- Фольборт, Г. В. «Принципиально новое в изучении процессов утомления и восстановления.» Тезисы докладов на II конференции по физиологии труда. Киев. 1955.
- Фольборт, Г. В.Физиология нервных процессов — Киев: 1955.·Фольборт, Г. В. Патология сердечно-сосудистой системы в клинике и эксперименте — Киев: 1956;
- Фольборт, Георгий Владимирович, ed. Вопросы физиологии процессов утомления и восстановления. Изд-во Академии наук Укр. ССР, 1958.
- Фольборт, Г. В. «Об основных закономерностях взаимоотношения процессов утомления и восстановления.» Процессы утомления и восстановления в деятельности организма.—К.: Госмедиздат УССР (1958): 3-10.
- Фольборт, Г. В. (1962). Физиологическая картина процессов истощения и восстановления органов. Избранные труды. Ред. кол.: Н. И. Путилин (отв. ред.) и др. -Киев: Изд-во АН УССР, 293—309.
- Фольборт Г. В. Избранные труды [Текст]: для физиол., патол. и клиницист. / Г. В. Фольборт ; Акад. наук УССР, Ин-т физиологии им. А. А. Богомольца. — Киев: Изд. акад. наук УССР, 1962. — 455 с. : ил.
- Вопросы физиологии процессов утомления и восстановления [Текст] / Институт физиологии им. А. А. Богомольца ; отв. ред. Г. В. Фольборт. — Киев: Издательство Академии наук Украинской ССР, 1958. — 244 с.
- Завилянський І. Я. І. М. Сєченов [Текст] / І. Я. Завилянський ; ред. Г. Б. Фольборт. — Київ: Держ. мед. видав. УРСР, 1950. — 72 с. — (Визначні російські лікарі).
- Проблема межнейронных и нейротканевых отношений [Текст]: [сборник статей] / Академия наук Украинской ССР ; ред. Г. В. Фольборт. — Киев: Издательство Академии наук Украинской ССР, 1953. — 226 с.
- Процессы утомления и восстановления в деятельности организма [Текст]: труды кафедры нормальной физиологии / Киевский ордена Трудового Красного Знамени медицинский институт им. А. Богомольца ; ред. Г. В. Фольборт. — Киев: Государственное медицинское издательство УССР, 1958. — 352 с.
- Условные рефлексы. Процессы истощения и восстановления высшей нервной деятельности [Текст] / Украинский психоневрологический институт ; ред. Г. В. Фольборт. — Киев ; Харьков: Государственное медицинское издательство, 1946. — 270 с. — (Труды Украинского психоневрологического института ; том XVII).
- Физиология процессов утомления и восстановления [Текст]: сборник трудов конференции кафедры нормальной физиологии / Киевский ордена Трудового Красного Знамени медицинский институт им. акад. А. А. Богомольца ; ред. Г. В. Фольборт. — Киев: Государственное медицинское издательство УССР, 1951. — 156 с.
- Первая сессия по вопросам физиологии, клиники и морфологии пищеварительной системы, посвященная памяти И. П. Павлова, 28 ноября — 1 декабря [Текст] / отв. ред. Г. В. Фольборт, А. М. Гаспарьян ; Первый Харьковский медицинский ин-т, Отделение Украинского физиологического общества. — Х. : [б.и.], 1938. — 54 с.
- ↑ а б в Фольборт Георгий Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Біографія Олександра Федоровича Фольборта (рос.)
- ↑ а б в Скрипченко, Л. В. Фольборт Георгій Володимирович. 135 років з дня народження видатного фізіолога, академіка АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР, завідувача кафедри нормальної фізіології Харківського медичного інституту (Презентація). Електроні дані (14 слайдів). – Харків, 2020.
- ↑ PER ASPERA Наслідки об'єднаної сесії Академії наук СРСР і Академії медичних наук СРСР (1950 р.)для української фізіології (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
- ↑ ИНСТИТУТ СКВОЗЬ ПРИЗМУ ЭПОХ Ю. И. Кундиев (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Славная династия Фольбортов (рос.)
- Путілін, М.І. (1975). Г.В. Фольборт. Видатні вітчизняні вчені-медики. К.: Здоров'я. с. 70.
- Космачевская, Э.А. (1988), Георгий Владимирович Фольборт: Основные направления научных исследований, Физиологические научные школы в СССР: Очерки, Ленинград, с. 139—157
- Петр Кузьмич Анохин: воспоминания современников, публицистика / отв. ред. П. В. Симонов; сост. В. А. Макаров; АН СССР. — М. : Наука, 1990. — 282, [2] с. : ил., 1 л. портр. — (Серия «Ученые СССР. Очерки, воспоминания, материалы»). — Имен. указ.: с. 279—282 с. 53
- Народились 4 лютого
- Народились 1885
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 17 квітня
- Померли 1960
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Військово-медичної академії імені С. М. Кірова
- Науковці Київського медичного інституту
- Науковці Інституту фізіології НАН України
- Науковці Харківського медичного інституту
- Науковці Інституту неврології, психіатрії та наркології
- Науковці Інституту біохімії НАН України
- Члени Національної академії наук України
- Кавалери ордена Леніна
- Заслужені діячі науки УРСР
- Академіки АН УРСР
- Українські фізіологи
- Доктори медичних наук СРСР