Герб Бучача
| Герб Бучача | |
|---|---|
 | |
 герб австрійського періоду | |
 герб польського періоду | |
| Деталі |
Герб — один із офіційних символів міста Бучача, районного центру Тернопільської області.
Сучасний герб був затверджений всупереч рекомендаціям Українського ґеральдичного товариства.
У 1370-х роках шляхтич із Сілезії Міхал Авданець (Абданець) гербу Абданк отримав ленним правом Бучач.[1] За його проханням король Владислав II Ягайло надав місту магдебурзьке (німецьке) право[2] (за даними М. Кобельського, наприкінці XIV століття[3]). У 1427 р. син Міхала Авданця Міхал «Мужило» Бучацький за згодою короля Ягайла перевів місто на польське право.[4]
У 1515 році місту повторно надали магдебурзьке право. Також було затверджено його герб — Срібна Пилява (родовий знак дідичів міста Бучацьких-Творовських, згодом Потоцьких гербу Пилява) — в лазуровому полі срібний п'ятираменний хрест.[5]
Близько 1618 р. місто стало власністю Стефана Потоцького — засновника гілки роду Потоцьких гербу «Золота Пилява» (його нащадки та родичі були дідичами міста до вересня 1939 р.; крім часу існування ЗУНР в 1918—1919 рр., воєн, московських окупацій); герб — родовий знак Потоцьких «Пилява» — в синьому полі срібний п'ятираменний хрест.
Герб австрійського періоду виглядав так: у синьому полі срібна міська ратуша з брамою, посередині якої герб «Золота Пилява».
Водночас у джерелах кінця XIX — початку XX століть (зокрема в працях відомого австрійського геральдиста Г. Ґ. Штреля) герб Бучача подається за давнішим (XVI ст.) зразком: на синьому тлі срібний семикутний хрест («Золота Пилява»).
Герб польського (1920–1939 рр.) періоду — «Пилява» — в синьому полі срібний п'ятираменний хрест.
У Познані від 16 травня 1929 року проводилась загальнопольська виставка, на якій планували використати емблематику повітових міст для декорування павільйонів воєводств. Для деяких міст Галичини використали зображення знаків гербівника Карла Лінда, які архітектор Людоміл Ґюркович вписав в овальні щити, оздоблені декоративним картушем.[6]
- ↑ Sperka J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 77—78. (пол.)
- ↑ Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — S. 14. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C.). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
- ↑ Кобельський М. Бучач // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 674. — ISBN 966-02-2682-9.
- ↑ Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 85. (пол.)
- ↑ Бучач // Геральдика сучасної України. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
- ↑ Ґречило А. Герб міста Бережани… — С. 7.
- Ґречило А. Герб міста Бережани // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 6—7.
- Ґречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV — І пол. ХХ ст.).
- про герби міста Бучача на сайті української геральдики (укр.)
- про герб на сайті heraldicum.ru [Архівовано 3 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
