Координати: 49°24′40″ пн. ш. 26°1′28″ сх. д. / 49.41111° пн. ш. 26.02444° сх. д. / 49.41111; 26.02444
Очікує на перевірку

Городниця (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герб Городниці)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Городниця
Герб Городниці Прапор
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Скалатська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040430020065586
Облікова картка Городниця 
Основні дані
Засноване 1784
Населення 1 065
Територія 3.101 км²
Густота населення 343.44 осіб/км²
Поштовий індекс 47851
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°24′40″ пн. ш. 26°1′28″ сх. д. / 49.41111° пн. ш. 26.02444° сх. д. / 49.41111; 26.02444
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Криве
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2
Карта
Городниця. Карта розташування: Україна
Городниця
Городниця
Городниця. Карта розташування: Тернопільська область
Городниця
Городниця
Мапа
Мапа

CMNS: Городниця у Вікісховищі

Городни́ця — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської области.

Населення — 1056 осіб (2003).

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на південному сході району. Поблизу Городниці розташований заповідник фонду ботанічного заказника місцевого значення Гостра могила № 2 (7 га).

Клімат

[ред. | ред. код]

Городниця знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

[ред. | ред. код]

На території Городниці виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор та черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1784 року.

Діяли товариства «Просвіта», «Хліборобський вишкіл молоді».

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Адміністративний центр колишньої Городницької сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади.[джерело?]

Символіка

[ред. | ред. код]

Затверджений 20 листопада 2006 р. рішенням № 15 III сесії сільської ради V скликання.

Автор — С. Ткачов.

Щит перетятий. На верхньому лазуровому полі срібна гранована восьмипроменева зірка, яка супроводжується обабіч срібними горами. На нижньому червоному полі золотий меч вістрям донизу, який супроводжується з обох боків золотими півмісяцями, повернутими ріжками в протилежні боки. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.

Прапор

[ред. | ред. код]

На синьому квадратному полі біла гранована восьмипроменева зірка, під якою жовтий меч вістрям донизу, який супроводжується з обох боків жовтими півмісяцями, повернутими ріжками в протилежні боки. Від однієї шостої нижнього краю до верху древкової частини і від п'яти шостих нижнього краю до верху вільної частини йдуть білі трикутні смуги.

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипано козацьку могили (1990).
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Скалатська степова ділянка.
  • Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Музикова скала.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, 4 торговельні заклади.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ангелом додому повертається 22-річний захисник Володимир Винник з Тернопільщини. ПОГЛЯД (укр.). 2 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
  2. Гурняк Віктор Петрович («Олігарх») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
  3. ДАЦКІВ Михайло Олександрович / Енциклопедія історії України (ЕІУ). Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2019.

Література

[ред. | ред. код]