Перейти до вмісту

Токи

Координати: 49°38′3″ пн. ш. 26°13′17″ сх. д. / 49.63417° пн. ш. 26.22139° сх. д. / 49.63417; 26.22139
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герб Токів)
село Токи
Герб Токів
Замок село Токи
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Скориківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040450210099997
Основні дані
Засноване 1772[1]
Населення 1172
Площа 5.509 км²
Густота населення 216.74 осіб/км²
Поштовий індекс 47823
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°38′3″ пн. ш. 26°13′17″ сх. д. / 49.63417° пн. ш. 26.22139° сх. д. / 49.63417; 26.22139
Місцева влада
Адреса ради 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б
Карта
Токи. Карта розташування: Україна
Токи
Токи
Токи. Карта розташування: Тернопільська область
Токи
Токи
Мапа
Мапа

CMNS: Токи у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Токівський замок на мапі Фрідріха фон Міґа

Токи́ — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Токівської сільської ради .

Населення — 970 особи станом на 2022 рік. Налічується приблизно 500 дворів. Межує із селами Воробіївка та Пальчинці. Розташоване на правому березі річки Збруч.

У селі є сірчані джерела.

Назва

[ред. | ред. код]

В історичних джерелах 1741 року передмістя містечка Ожигівці (нині с. Ожигівці Волочиського району Хмельницької області), відомого з 1430 р., на якому були господарства-токи і жили люди, вперше згадується як село Токи у презенті князя Михайла Корибута Вишнівецького на призначення священика до місцевого храму Преображення.

Символіка

[ред. | ред. код]

Затверджений 20 березня 2006 р. рішенням №132 сесії сільської ради[2].

Автори — С.В.Ткачов, В.М.Напиткін.

На лазуровому полі на пониженій зеленій нитяній балці срібна мурована башта з відчиненою брамою і піднятим на двох ланцюгах мостом, супроводжувана угорі золотою шестикутною пробитою зіркою, над якою золотий десятираменний хрест на вигнутій дузі. У червоних бічниках золотом та сріблом візерунок токівського килима. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.

На історичній печатці селища (1894 р.) вміщено типовий для тогочасної емблематики громад Галичини символ: зображення косаря, що несе на плечі косу. Довкола напис: «ЗВЕРХНÔСТЬ ГРОМАДСКА ТОКИ»[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

За першим поділом Речі Посполитої у 1772 році, коли галицькі землі відійшли до Австрійської імперії, східним кордоном якої став Збруч, Токи відійшли до неї, а Ожигівці, у дев'яностих роках XVIII століття, увійшли до складу Російської імперії.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Каменярі», Братство тверезості та кооператива.

На початок 20 ст. село — осередок килимарства.

1944 р. у Токах розміщувався штаб 1-го Українського фронту; відбулася нарада письменників-фронтовиків.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Скориківської селищної громади[4].

19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[5].

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Замок (1570-ті рр.)
Церква Преображення Господнього (1907 р.)

Збереглися залишки Токівського замку князів Збаразьких і Вишнівецьких (побудований 1570-ті).

Споруджено сонячний годинник (1907, мурований), пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), Т. Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2002, відновл.).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, геріатричний відділ. тер. центру соц. обслугов. пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (від 1999), дошкільний заклад, відділення зв'язку, аптека, торгові заклади.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Перебували

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ
  2. Українська геральдика
  3. ЦДІА України у м. Львові. - Ф. 178. - Опис 2. - Спр. 432. - Арк. 21.
  4. Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

[ред. | ред. код]
  • М. Безкоровайна, Є. Гасай. Токи // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 458.
  • Він по-синівськи любив своє рідне село [Текст] / М. Безкоровайна // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 51 (27 груд.). — С. 7 : фот.
  • Є. Гасай. Село Токи та його околиці: історико-краєзнавчий нарис. — Тернопіль, 1992.
  • Є. Гасай. Пам'ять Токів та їх околиць. — Тернопіль, 2009.
  • Сімейне молоко [Текст] : [в с. Токи Підволоч. р-ну подружжя Безкоровайних відкрили сімейну ферму "Молочний двір"] / М. Безкоровайна // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 44 (6 листоп.). — С. 3.
  • Toki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 361. (пол.). — S. 361—362. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]