Герц Наталія Семенівна
Герц Наталія Семенівна | |
---|---|
Народилася | 16 жовтня 1931 (93 роки) ![]() Кошельово, Хустський район, Україна ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | ткаля ![]() |
Alma mater | Закарпатська академія мистецтв ![]() |
Вчителі | Манайло Федір Федорович і Свида Василь Іванович ![]() |
Відомі учні | Микуляк Мирон Васильович ![]() |
Членство | Національна спілка художників України ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
У шлюбі з | Герц Юрій Дмитрович ![]() |
Наталія Семенівна Герц (нар. 16 жовтня 1931, Кошельово) — українська майстриня художнього ткацтва; член Спілки художників України з 1968 року. Дружина художника Юрія Герца.
Народилася 16 жовтня 1931 року в селі Кошельовому (тепер Хустський район Закарпатської області, Україна). З 1948 року навчалась у Москві у дитячій, а з 1949 року у середній художній школі на скульптурному відділенні. За два роки через сімейні обставини повернулася додому, де за сприяння закарпатського фольклориста Петра Лінтура вступила на другий курс в Ужгородське училище прикладного мистецтва[1], де її викладачами були Федір Манайло, Василь Свида.
Після здобуття освіти в 1954 році протягом 1954—1955 років викладала в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. 1955 року взяла шлюб з художником Юрієм Герцем[1].
Впродовж 1955—1957 років працювала інструктором на Хустському промкомбінаті; у 1960–1970 роках — оформлювачем Хустського будинку культури. Була членом КПРС. У Хусті мешкала в будинку на вулиці Горького № 10.
З 1970 по 1986 рік працювала в Ужгороді на Закарпатському художньо-виробничому комбінаті. У кінці 1990-х році через алергію залишила мистецтво[1]. Живе в Ужгороді в будинку на вулиці Грушевського № 6, квартира 63[2].
Працювала в галузі декоративного мистецтва (інтарсія, карбування, килимарство). Серед робіт:
- рельєфи
- «Пряля» (1966);
- «Земля, вода і сонце» (1966);
- «Гуцульський танок» (1967);
- «Нарциси» (1980);
- «За землю, за волю» (1981);
- «Пісня праці» (1982);
- , «Сад дружби» (1984);
- «Мій край» (1984);
- «Мир» (1985);
- «Сім'я хлібороба» (1985);
- «Річанські колгоспниці» (1986);
- «Мрії» (1987);
- «Просвітителі» (1988);
- «Природа» (1990);
- «Свято» (1991).
Брала участь у обласних виставках з 1952 року, всеукраїнськиї і всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1968 року.
Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї.
- ↑ а б в Мистецький простір Закарпаття. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
- ↑ Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 32 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 21 серпня 2021.
- Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 94.;
- К. Є. Стельмах. Герц Наталія Семенівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.